Розбираючись у світі штучного інтелекту, швидко можна натрапити на поняття «сингулярність». Це слово прийшло з астрофізики, де ним описують центр чорної діри, де руйнуються закони фізики. У світі ШІ сингулярність — це момент, коли штучний інтелект перевершить людський розум, що може призвести або до стрімкого прогресу, або до катастрофи — залежно від того, кого запитати.
Якою б не була ця картина — утопічною чи жахливою, дедалі більше експертів вважають: сингулярність станеться вже цьому столітті. Деякі навіть прогнозують, що чекати залишилося лічені місяці.
Але навіть якщо ШІ і досягне неймовірного рівня розвитку, одна важлива річ залишиться йому недосяжною: свідомість.
«Інтелект — це не те саме, що свідомість»,— пояснює Аніл Сет, нейробіолог з Університету Сассекса, який давно просуває ідею, що наші біологічні тіла є обов’язковим елементом свідомості.
«Особливо сильно це непорозуміння видно, коли йдеться про сингулярність: мовляв, ШІ стане надрозумним — і тоді раптово усвідомить себе. Але чому саме цей момент має стати порогом? Єдина причина так вважати — це приховане припущення, що свідомість автоматично з’являється при високому рівні інтелекту»— каже він.
Протягом десятиліть Сет пише, виступає на сценах і веде популярні YouTube-канали, намагаючись пояснити, що таке людська свідомість.
Він не згоден із популярною думкою, що свідомість виникає як результат обчислень у мозку. Натомість його дослідження розглядають її як «контрольовану галюцинацію»: мозок постійно прогнозує реальність, щоб допомогти нам вижити.
У своєму знаменитому виступі на TED у 2018 році Сет наводить докази того, як мозок може спотворювати сприйняття — наприклад, змушувати людину вважати чужу руку своєю або бачити речі, яких насправді немає. Це показує: мозок не просто отримує інформацію, а активно конструює наше відчуття реальності зсередини.
І саме тому, каже Сет, штучний інтелект не зможе досягти свідомості, як би розумно не поводився. Адже люди мають одну особливість, яка ймовірно є вирішальною — біологічне життя.
«Якщо свідомість — це не обчислення, то що ж це?»— ставить питання Сет.
«Одна з можливих відповідей: життя має значення. Ми — біологічні істоти з такими властивостями, як обмін речовин і здатність самовідтворення. І це суттєво відрізняє нас від будь-яких створених нами машин».
Водночас він визнає: його ідея може виглядати схожою на віталізм — уявлення, ніби життя має якусь магічну «іскру» свідомості. Але його лабораторія працює саме для того, щоб науково пояснити феномен, а не покладатися на містичні теорії.
Сет із колегами розробили так звану «теорію машини-звіра», яка описує мозок як машину прогнозів. Вона постійно оновлює свої припущення на основі потоку сенсорної інформації. Якщо в цьому процесі щось іде не так, виникають справжні галюцинації. І саме тому наш мозок іноді вірить у ілюзії: він просто робить найкраще припущення з наявних даних, хоча воно може бути помилковим.
Теорія свідомості Сета — одна з багатьох у цьому складному полі досліджень. Але вона вирізняється тим, що робить акцент на біологічній природі людини, яка, на його думку, критично важлива. Саме через це навіть найрозвинутіші системи штучного інтелекту так і не зможуть по-справжньому усвідомити себе.
І, за словами Сета, це навіть на краще.
«Створення свідомих машин — це погана ідея»,— підкреслює він.
«Ми відкрили б шлях до нових форм страждання, які навіть не змогли б розпізнати».
Попри те, що Сет сумнівається у здатності ШІ стати свідомим, він вважає, що вивчення нейронних мереж може допомогти краще зрозуміти власну природу свідомості. Саме тому він свого часу й отримав докторський ступінь із комп’ютерних наук.
«Неможливо досягти реального прогресу, якщо тримати ногу тільки в одному таборі»— каже вчений.
«Моя мотивація у вивченні ШІ була не в тому, щоб побудувати мільярдну компанію, а в тому, щоб створити прості нейронні мережі й побачити, на що вони здатні. Це ключ до розуміння, як колекція нейронів може пояснити свідомість».
Сет часто порівнює нинішній стан досліджень свідомості з минулими проривами в інших науках. Наприклад, колись люди знали, що таке «гаряче» і «холодне», але не розуміли фізичної природи тепла. Лише після відкриття молекулярної теорії тепла стало можливим пояснити поняття абсолютного нуля чи температуру зірок.
Так само, за його словами, ми зараз перебуваємо на межі справжнього наукового розуміння свідомості. Ми маємо перші опорні точки й намагаємося перейти від опису явищ до пояснення механізмів.
Щоб рухатись далі, потрібно уточнювати теорії, проводити співпрацю між різними школами думки (так звану «суперечливу співпрацю») та розвивати технології: покращувати сканування мозку та методи оптогенетики — керування окремими нейронами за допомогою світла.
Окрім цього, Сет цікавиться дослідженням свідомості у біологічних структурах, які зазвичай ігнорують через «тваринне» упередження. Наприклад, його команда вивчає мозкові органоїди — невеликі скупчення стовбурових клітин, що імітують роботу мозку.
На думку Сета, мозкові органоїди можуть бути навіть кращими кандидатами для вивчення свідомості, ніж надсучасні ШІ-системи.
«Органоїди не вирішують складних завдань, не розмовляють із нами, але вони, можливо, більше схожі на нас за важливими характеристиками, ніж мовні моделі, які схожі лише зовні»,— зазначає вчений.
І додає: «Коли технологія органоїдів удосконалюється, ми наближаємося до розуміння роботи справжнього людського мозку».
Отже, хоча штучний інтелект сьогодні виглядає головним інструментом у вивченні свідомості, біологія, за словами Сета, має ще набагато більше відповідей.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.