Чия робота безпечна від AI?

Коли штучний інтелект стає дедалі потужнішим, чи можна взагалі говорити про безпеку будь-якої роботи?

«Я майже переконав себе, що найнадійніша професія у світі — садівник», — нещодавно зізнався головний економічний коментатор Financial Times Мартін Вольф.

Здавалося логічним: є речі, які комп’ютери просто не можуть зробити. Але вже наступного дня FT опублікувала матеріал «Сади, які виростив AI», про автоматизовані системи поливу, датчики шкідників, лазерні пугала та сонячних роботів для прополювання. Ого.

Ще не зрозуміло, наскільки лазерне пугало чи робот-прополювач загрожують роботі садівника, але це нагадує, що між роботою загалом і конкретними завданнями є різниця. Більшість робіт — це комплекс пов’язаних завдань. Садівник мусить не лише косити чи прополювати, а й діагностувати шкідників, проєктувати ландшафт, а найважче — спілкуватися з клієнтом. AI може допомагати в багатьох із цих завдань, але не знищить професію — вона змінить форму.

Питання в тому, як AI трансформуватиме нашу роботу? Чи сподобаються нам зміни? Генеративний AI — новинка, але такі питання — ні. Вони сягають руху луддитів початку 1800-х, коли кваліфікованих ткачів заміняли менш досвідчені робітники.

Відповідь залежить від технології і роботи. Приклади: цифрові таблиці та навушники для складу «Дженніфер». Таблиці автоматизували рутину бухгалтерів, але вони перейшли до творчих завдань. «Дженніфер» веде складських працівників, знімаючи останнє когнітивне навантаження з уже нудної роботи. Висновок: AI може зробити нудну роботу ще нуднішою, а цікаву — ще цікавішою.

Новий погляд дають дослідники MIT Девід Автор і Ніл Томпсон. Вони запитують: чи однаково AI вплине на бухгалтерських і складських клерків? Обидва виконували рутинні завдання — перевірку даних, складання таблиць, арифметику, які AI взяв на себе.

Але сталося інакше: зарплати бухгалтерів зросли, а складських клерків впали. Чому? Робота — не набір випадкових завдань, а комплекс, який вигідно виконувати одній людині. Втрата частини завдань змінює всю роботу. Складські клерки втратили освітню частину роботи і стали вантажниками. Бухгалтери втратили арифметику, але залишились завдання, що вимагають аналізу і складного розв’язання проблем.

Отже, хоч автоматизували однакові завдання, складські клерки стали менш кваліфікованими, бухгалтери — більш експертними. Для тих, хто хвилюється, є питання: чи AI забере найскладнішу частину вашої роботи або ту, від якої не можете відмовитись? Від цього залежить, чи робота стане цікавішою, чи навпаки, і чи підвищиться зарплата або впаде.

Генеративні AI добре справляються з ідеями — вони створюють несподівані зв’язки та пропонують безліч варіантів. Це чудовий інструмент для тих, хто працює з творчими сценаріями або проєктами: він допомагає швидше перейти до цікавої частини — наприклад, взаємодії з командою чи клієнтами. Але якщо робота складається здебільшого з рутини, а творчість трапляється зрідка, то такі AI-інструменти можуть, навпаки, додати ще більше навантаження.

Візьмімо того ж садівника. Найскладнішим для нього може бути не робота з ґрунтом, а написання листів клієнтам, які легко орієнтуються в офісному спілкуванні. У такому разі набагато кориснішими за роботів-прополювачів і лазерні пугала стануть AI-секретар, помічник або редактор. І такі технології вже доступні.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело