Майбутнє праці з AI-агентами

Близько 70 мільйонів американських працівників можуть незабаром пережити найбільшу трансформацію професійної діяльності через впровадження AI-агентів. Але думка самих працівників часто ігнорується. Щоб заповнити цю прогалину, провели масштабне опитування, щоб дізнатися, які завдання працівники хотіли б автоматизувати або доповнити AI, і наскільки це відповідає технічним можливостям. Дані від 1500 працівників із 104 професій дали три головні висновки.

По-перше, між очікуваннями працівників і напрямами інвестицій існує глибокий розрив: 41% стартапів Y Combinator працюють над завданнями, які самі працівники вважають низькоприоритетними або небажаними для автоматизації. По-друге, більшість професій вимагають співпраці людини та AI, причому працівники зазвичай хочуть зберегти високий рівень людської участі. По-третє, на перший план виходять не аналітичні, а міжособистісні й організаційні навички.

Як AI змінює ринок праці

Штучний інтелект уже активно впроваджується в роботу. За даними 2025 року, AI-інструменти використовуються для чверті завдань у 36% професій. Дослідження показують, що 80% американських працівників відчують вплив великих мовних моделей, у 19% — це може торкнутися половини обов’язків.

У співпраці зі Стенфордською лабораторією цифрової економіки розроблено нову модель аудиту з фокусом на думку самих працівників. Базуючись на даних O*NET, створено базу WORKBank — першу в своєму роді систему, яка враховує як технічні можливості AI-агентів, так і уподобання працівників. Вона охоплює 844 завдання, 104 професії, 1500 працівників і 52 експерти з AI. Система легко масштабована і постійно оновлюється.

Що хочуть і чого бояться працівники

Аналіз відповідей показав, що основні страхи працівників — це недовіра до технологій (45%), страх втрати роботи (23%) та відсутність «людського дотику» (16,3%). У творчих професіях позитивну оцінку автоматизації дістали лише 17% завдань.

Водночас у 46% випадків працівники позитивно ставляться до автоматизації — навіть з урахуванням ризиків. Основна причина — бажання звільнити час для ціннішої роботи. Також згадуються рутинність, стресовість і можливе підвищення якості.

Залежно від співвідношення бажань і можливостей, завдання класифікуються на чотири зони: «зелена» (високі бажання і можливості), «червона» (високі можливості, але низьке бажання), зона R&D (високий попит, але слабкі технології), і зона низького пріоритету. 41% інвестицій Y Combinator спрямовано на завдання з «червоної» або низькоприоритетної зони, у той час як перспективні напрями недоотримують уваги.

Співпраця, а не заміна

Дослідження враховує не лише автоматизацію, а й посилення людських можливостей через AI. Для цього створено Шкалу людської участі (HAS), що фіксує п’ять рівнів — від повної автоматизації до необхідності людської участі. Найчастіше працівники бажають рівноправного партнерства з AI (H3), що виявлено у 47 із 104 професій.

У 47,5% завдань працівники прагнуть більшої участі людини, ніж вважають достатньою експерти. У 16% випадків ці очікування суттєво перевищують технічну оцінку.

Зміна цінності навичок

Згідно з аналізом WORKBank та O*NET, попит на аналітичні навички знижується, хоча вони досі добре оплачуються. Натомість міжособистісні та організаційні вміння частіше пов’язані з завданнями, які потребують активної людської участі. Навички з високим рівнем агенції охоплюють широкий спектр — від комунікації до контролю якості та прийняття рішень.

Висновок: майбутнє праці з AI має будуватися на взаємоповазі. Технології повинні не замінювати людину, а доповнювати її. Для цього необхідно враховувати не лише технічний прогрес, а й потреби, цінності та голоси працівників.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело