Економіка AI-агентів може зруйнувати довіру — або зробити її новим фундаментом. Із розквітом таких систем з’являються не лише виклики, а й нові підходи до довіри. Це вже не просто про компетентність технологій, а й про їхні наміри. Якщо колись довіра існувала лише між людьми, то сьогодні маємо три рівні: між людьми, між агентами та між людиною й агентом.
Нобелівський лауреат Кеннет Ерроу зазначав: кожна економічна угода тримається на довірі. Сьогодні, коли дедалі більше операцій виконують автономні агенти, ця довіра опиняється під тиском. Штучний інтелект проникає в бізнес і повсякденне життя, що або підриває впевненість, або відкриває шанс переосмислити довіру.
Як змінюється довіра
Дослідження доводять зв’язок між рівнем довіри та економічними результатами. Наприклад, за даними Deloitte Insights, 10% зростання частки довірливих громадян у країні додає 0,5% до ВВП на душу. Але з переходом взаємодій до AI модель довіри змінюється. У цьому новому контексті важливо відповісти: яку форму довіри потрібно розвивати? І як саме?
Економіка агентів: нові правила
Цифрова економіка стає агентною. AI-агенти вже не просто інструменти — вони автономно розподіляють ресурси, укладають угоди, приймають рішення. За прогнозами Gartner, до 2028 року третина корпоративного ПЗ матиме агентний AI, а 15% щоденних рішень ухвалюватимуться без участі людини. Це створює нові вимоги — до прозорості, надійності й, передусім, довіри.
Компетентність AI підтверджена: системи ефективно працюють, навчаються і дають точні прогнози. Але з намірами — складніше. Намір — це відповідь на запитання «чому система діє так», і це часто лишається непрозорим.
Чому довіра до AI різна
Довіра до AI значною мірою залежить від культурного контексту. За дослідженнями KPMG і Мельбурнського університету, у розвинених країнах вона нижча (39%) порівняно з тими, що розвиваються (57%). Причини — вплив традиційних інституцій і відчуття втрати контролю над технологіями. За Edelman Trust Barometer, ми живемо в епосі «обурення»: люди, які відчувають несправедливість, менше довіряють AI — особливо в руках держави чи корпорацій.
Три рівні довіри в епоху агентів
Перший рівень — людина до людини. Довіра базується на досвіді, спільних цінностях і взаємності. Але коли у відеодзвінку знайоме обличчя може виявитися AI-аватаром, автентичність стає викликом.
Другий — агент до агента. Тут довіра — технічна. Агенти мають оцінювати одне одного за історією, репутацією й поведінкою, адаптуючи взаємодію в реальному часі.
Третій — людина до агента. Щоб люди довіряли AI, він має бути послідовним, передбачуваним і пам’ятати користувача. Хаотичні дії чи фальш швидко знищують довіру.
Виклик: прозорість намірів
Наприклад, автономні авто можуть бути безпечніші, ніж водії, але людям важко їм довіряти — бо неясно, якими принципами ті керуються. Потрібна прозорість не лише функціональності, а й мотивації. Також важливі: захист даних, перевірка автентичності агентів і стандарти, що передають не лише дані, а й довіру.
Найскладніше — змінити мислення. Як наголошують у Sequoia Capital, майбутні лідери мають розуміти і потенціал, і межі AI.
Критичне вікно для нової архітектури довіри
Наступні п’ять років — вирішальне вікно для побудови нової довіри. За прогнозом Grand View Research, до 2030 року ринок AI-агентів сягне $50,31 млрд. Але без чітких стандартів ризики шахрайства й кіберзагроз зростуть експоненційно.
2024-й уже назвали «роком дипфейків». Зі зростанням кількості AI-агентів фейки, маніпуляції та підробки лише множаться. Deloitte прогнозує: збитки від шахрайств через GenAI у США можуть перевищити $40 млрд.
Можна дозволити хаосу підірвати довіру. А можна — створити її нову архітектуру: прозору, стійку, засновану на людських цінностях і підтриману розумними агентами. Саме це — виклик і шанс нашого часу.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.