середа, 22 січня 2025 р.

Чи варто використовувати AI-агентів для щоденних завдань?

Загалом, автоматизація у повсякденному житті може бути корисною, але її надмірне використання є небезпечним і потенційно відчужуючим, навіть якщо використовувати її помірковано. AI-агент, що допомагає організувати список справ і збирає посилання для подальшого читання? Чудово. Агент, який автоматично пише щотижневі повідомлення батькам із життєвими оновленнями? Жахливо.

Небезпека надмірної автоматизації

Найсильніший аргумент проти широкого впровадження генеративних AI-інструментів у повсякденне життя — це екологічний вплив таких моделей під час навчання й генерації. З огляду на це, ми звернулися до архівів WIRED, щоб знайти історичний контекст для питання. Після деякого пошуку стає зрозуміло: ми, ймовірно, вже щодня використовуємо AI-агентів.

Ідея автоматизованих помічників не нова. У 1990-х роках у Кремнієвій долині дискутували про "програмних агентів" майже так само, як сьогодні говорять про генеративний AI. Ці автоматизовані системи обіцяли виконувати завдання в інтернеті від нашого імені.

Перспективи AI-агентів: думка експертки

У 1995 році WIRED публікував інтерв'ю з професоркою MIT Патті Маес. Тоді вона зазначила, що однією з ключових проблем є відповідальність за дії агента. Наприклад, якщо агент витрачає надто багато часу або купує щось небажане, це породжує етичні питання. Маес наголошувала, що ми не зможемо обійтися без таких технологій.

На початку січня ми знову поспілкувалися з Маес. Вона досі оптимістично ставиться до автоматизації, але вказує на те, що розробники недооцінюють складнощі взаємодії між людиною й машиною. Їхня недбалість може призвести до чергової "зими AI" — періоду спаду інтересу до штучного інтелекту.

За словами Маес, нинішні AI-системи оптимізовані з технічної точки зору, але зовсім не з урахуванням людських потреб. Наприклад, агенти все ще легко піддаються маніпуляціям і страждають від упереджень. Це викликає необґрунтовану довіру до їхніх рішень.

Два типи AI-агентів

Щоб краще зрозуміти потенційні ризики, розділимо AI-агентів на дві категорії: "ті, що забезпечують" і "ті, що представляють".

  1. Агенти, що забезпечують: алгоритми, які аналізують наші звички та смаки, щоб знаходити релевантну інформацію. Наприклад, рекомендаційні системи в соцмережах чи стрічки новин. Проблема тут у поступовій втраті різноманітності. Залежність від таких агентів може зробити життя одноманітним.

  2. Агенти, що представляють: алгоритми, які імітують нашу поведінку та діють від нашого імені. Це може бути цифровий "двійник", який відвідує відеозустрічі чи пише подячні листи.

Хоча ідея здається привабливою, варто залишити автоматизацію для рутинних завдань. Онлайн-взаємодії мають залишатися справжніми — це все, що в нас залишається у світі, де цифрове вже перевершує фізичне.

Застосування AI-агентів має бути розумним і виваженим, щоб уникнути втрати нашої людяності.

Авторка: Дар’я Бровченко

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.