У цифрову добу, коли кожна секунда уваги на вагу золота, користувачі дедалі частіше звертаються до штучного інтелекту для створення контенту. Приватні повідомлення, публікації у LinkedIn, презентації, службові записки — дедалі більше текстів створюється не людьми, а мовними моделями. Проте така практика має не лише практичний, а й етичний вимір.
Особливо яскраво це проявляється на платформі LinkedIn. Замість особистих роздумів і справжньої рефлексії — короткі резюме, згенеровані ChatGPT або внутрішніми інструментами самої платформи. Ідеї перетворюються на "пережовану" інформацію, де оригінальність зникає, а на поверхні лишається лише стильна упаковка. Це вже не самостійна думка — а механічний продукт на основі чужого матеріалу.
Втім, справа не лише у межовій формі плагіату. Автоматизоване письмо проникло в різні сфери — від email-розсилок до зум-конспектів. Microsoft активно просуває Copilot, Canva пропонує створення рекламних текстів усіма мовами за секунди, а дизайнери дедалі частіше описують свої проєкти через ШІ.
Лінгвісти підтверджують: багато форматів письма мають шаблонну структуру. Саме тому автоматизовані системи автозаповнення стали такими ефективними. Проте існує ризик, що поступово комунікація перетвориться на замкнене коло: ШІ створює повідомлення, інший ШІ його резюмує, третій — відповідає, четвертий знову все згортає. У цьому ланцюгу втрачається головне — думка.
Сучасні генеративні моделі — це потужний інструмент. Але вартість автоматизованого контенту не в продуктивності, а в тому, який сигнал він посилає аудиторії. Повідомлення, написане за кілька секунд, вимагає набагато більше часу на осмислення. Це демонструє пріоритетність власного комфорту над повагою до часу іншої людини. І така неуважність — не просто неетична, а й відверто груба.
У цьому сенсі навіть реклама, створена ШІ, викликає менше емоцій. Зображення обробляються мозком миттєво — текст же вимагає залучення, аналізу та часу. Саме тому "автоматичні" тексти сприймаються як мікрохвильовий напівфабрикат, поданий замість повноцінної вечері. Це — не питання навичок письма, а питання поваги до читача.
Справедливості заради варто зазначити: відповідальність лежить не лише на користувачах. Технологічні компанії активно заохочують автоматизацію. ChatGPT, Gemini, Copilot — ці інструменти інтегруються в повсякденне життя без застережень щодо етики. Бізнес-модель цих компаній не передбачає поміркованості — лише масштабування.
Проте варто пам’ятати: якщо повідомлення не варте того, щоб його написати самостійно — воно точно не варте того, щоб його читати.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.