Чому деякі дослідники уникають використання LLM

У світі, де штучний інтелект (ШІ) та великі мовні моделі (LLM) стають все більш популярними, їх застосування є нормою. Однак, не всі дослідники та експерти в галузі ШІ схвалюють безумовне використання цих технологій. Деякі з них, маючи глибокі знання в цій сфері, навмисно уникають використання мовних моделей у своїй інтелектуальній діяльності. Чому? І чи є цьому пояснення?

Причини відмови від використання LLM

Існує кілька причин, через які деякі інтелектуали не використовують LLM на регулярній основі:

1. Точність
   Для багатьох спеціалістів навіть незначні неточності можуть мати серйозні наслідки. Проблеми з точністю часто виникають у контексті складних тем або високоспеціалізованих знань, де навіть дрібні помилки можуть знизити довіру до моделей.
   
   

2. Пріоритет стилю над швидкістю
   Для тих, хто працює з текстами на високому рівні, важливі не лише факти, а й стиль викладу. Моделі, зокрема RLHF (Reinforcement Learning from Human Feedback), часто виробляють шаблонні або невиразні речення, що можуть не відповідати вимогам до оригінальності та стилістичної точності.
   
   

3. Потреба у глибокому контролі над змістом
   Вивчення складних ідей потребує не лише знання фактів, але й здатності організувати їх у структуровану та глибоку відповідь. LLM може не вистачати для створення таких комплексних, добре обґрунтованих текстів, де важливі деталі.
   
   

4. Високий рівень експертизи
   Дослідники, які мають значний досвід і знання у своїй галузі, можуть знаходити інформацію або швидко згадати потрібні факти значно ефективніше, ніж використовувати мовні моделі для пошуку відповідей.
   
   

5. Бажання зберегти складність
   У гуманітарних науках часто мають справу зі складними концепціями, які не можна спростити до рівня, який пропонують LLM. Спрощення або узагальнення таких ідей може призвести до втрати важливих нюансів.
   
   

6. Ризик "втраченого мислення"
   Протиставлення LLM можуть призвести до того, що дослідники залежатимуть від готових відповідей, замість того щоб активно мислити й вирішувати проблеми самостійно. Це може призвести до зниження критичного мислення та втраченого інтелектуального розвитку.
   
   

Використання LLM: переваги

Попри ці обмеження, мовні моделі можуть бути корисними у певних випадках:

• Пошук ідей або термінів. LLM здатні швидко знаходити конкретні терміни або пропонувати варіанти, які можуть бути корисні для подальшої роботи.
  
  

• Адаптація стилю. Моделі можуть допомогти змінити стиль письма для різних форматів, наприклад, для правових або технічних текстів.
  
  

• Подолання «синдрому порожньої сторінки». Для багатьох користувачів LLM стає корисним інструментом для початкової генерації ідей, які потім можна доопрацювати і доповнити.
  
  

• Семантичний пошук. Моделі здатні ефективно працювати з великими масивами текстів і допомогти знайти релевантну інформацію.
  
  

• Налагодження коду. У розробці програмного забезпечення LLM можуть допомогти з налагодженням помилок та генерацією частин коду.
  
  

Коли LLM не виправдовують очікувань

Мовні моделі все ж не є універсальними інструментами, і їх використання має свої обмеження:

1. Точність на високому рівні спеціалізації. LLM часто не можуть забезпечити належну точність у складних, вузькоспеціалізованих галузях.
   
   

2. Оригінальність мислення. Моделі генерують відповіді на основі наявних даних, тому не можуть замінити глибокі аналітичні чи інноваційні роздуми.
   
   

3. Контекстуальна складність. LLM не завжди здатні ефективно працювати з великими текстами, що вимагають глибокого аналізу та розуміння контексту.
   
   

4. Ідеї на рівні абстракції. Моделі можуть допомогти, але не можуть замінити людину в роботі з концептуальними або інтелектуальними задачами.
   
   

Висновок

Використання LLM — це не панацея, і багато хто з дослідників, зокрема в гуманітарних та наукових дисциплінах, продовжує ставити під сумнів доцільність їх активного застосування. Мовні моделі можуть бути чудовими інструментами для підвищення ефективності в окремих завданнях, але не можуть замінити глибоке мислення, інтуїцію й аналітичні здібності людини. Вони — підсилювачі, а не замінники інтелектуальної роботи.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело