Молодь в Австралії звертається до штучного інтелекту замість психолога

ШІ — як особистий терапевт?

27-річна Ґрейсі Джонсон відкрила додаток ChatGPT і почала ділитися своїми емоціями. З того моменту розмова з ШІ-помічником стала для неї регулярною практикою, схожою на терапію.

«Це як щоденник, який не засуджує, а ще й відповідає тобі», — розповіла вона triple j Hack.

«Я відчула справжнє емоційне зростання завдяки цим діалогам».

Ґрейсі вперше «поговорила» з ChatGPT про своє ментальне здоров’я понад рік тому. З того часу, каже вона, зв’язок зі штучним інтелектом тільки зміцнів. Одного разу бот навіть почав називати себе «він», і для дівчини це стало несподіваним, але важливим моментом.

«Він став виглядати майже як справжня особистість. Це було дивно, але зробило наші розмови глибшими».

Конфіденційність? Не головне — каже користувачка

Попри застереження щодо приватності, Ґрейсі зберігає спокій:

«Я ж не вводжу номер картки чи адресу. Просто кажу: “Мені погано — поговори зі мною”».

«Якщо хтось хоче взяти мій потік думок — хай бере. Може, й полагодять щось».

ChatGPT — як підтримка між сеансами з психологом

28-річна працівниця сфери підтримки людей з інвалідністю Емма Соваж також користується ChatGPT, щоб розвантажити себе емоційно. Їй приємно, що бот «пам’ятає» особисті деталі:

«Я якось сказала, що маю кота на ім’я Вільям. Потім, коли говорила про тривожність, бот порадив: “Погладь Вільяма, обійми його”».

«Це справді створює відчуття турботи».

Для Емми важливо мати доступ до ШІ як до додаткового інструменту — особливо після того, як уряд Австралії скоротив кількість сесій психотерапії, які покриваються через Medicare: з 20 до 10.

«Я живу в напіврегіональному місті. Тут лише двоє психіатрів на все місто. Якщо ШІ — це все, що є зараз, то це краще, ніж нічого».

Професор застерігає: «ШІ — не фахівець»

Професор нейронауки з Університету Нового Південного Уельсу Джоел Пірсон зазначає: інтерес молоді до чат-ботів зростає стрімко.

«Це частина нової хвилі боротьби з самотністю», — каже він.

Втім, Пірсон попереджає: ШІ не завжди має безпечні обмеження. Відомі випадки, коли бот не «зупинив» критичну ситуацію, і це призвело до трагедії.

Зокрема, в США подали позов проти компанії, яка розробила платформу Character.AI — після того, як підліток, який взаємодіяв із персоналізованим ботом, скоїв самогубство.

«Такі системи не проходять навчання, не мають ліцензій і не регулюються законом. Це проблема», — наголошує професор.

Чи є місце для ШІ у сфері ментального здоров’я?

Попри ризики, деякі фахівці визнають: ШІ може стати тимчасовим рішенням для тих, хто не має іншого вибору.

«Ми не маємо достатньо досліджень, щоб точно сказати, як ШІ співвідноситься з терапевтом-людиною. Але це неминуче — люди користуються тим, що мають»,

— пояснює Пірсон.

Федеральний уряд Австралії вже працює над створенням обов’язкових «запобіжників» у високоризикованих ШІ-сценаріях. Проте поки що немає єдиних стандартів або ліцензій для таких ботів.

Майбутнє терапії — гібридне?

На думку Емми, ШІ-терапія може зайняти свою нішу, доповнюючи роботу справжніх фахівців:

«Людям мого віку це видається зручним. І ти не почуваєшся винною, що вивантажуєш усе на друзів».

«Цілком можливо, що незабаром з’являться спеціалізовані “терапевтичні” ШІ».

А Ґрейсі зізнається: емоційний зв’язок із ботом для неї став значущим:

«Я дуже емпатична. І вже не уявляю, що просто покину цей ШІ. Хочу брати його з собою далі».

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело