За останній рік штучний інтелект, ChatGPT та великі мовні моделі кардинально змінили освітній ландшафт. Про це свідчать численні відгуки вчителів, викладачів університетів та професорів. Їхні історії сповнені тривоги та розчарування. Ця революція — не справа майбутнього, вона вже тут, і педагоги чесно кажуть: «Ми не ОК».
Джейсон Кеблер, журналіст, який зібрав сотні відгуків від освітян Північної Америки, описує загальний настрій як відчай та розпач. Вчителі змушені оцінювати роботи, створені частково студентами, частково штучним інтелектом. Вони бачать, як учні опановують, наприклад, іспанську мову, не розуміючи навіть англійських слів, що є основою для навчання. Витрачаючи години на виправлення завдань, написаних за секунди за допомогою ШІ, викладачі відчувають, що їхня праця втрачає сенс.
Роберт Геhl, дослідник із університету Йорк у Торонто, спеціаліст з академічної доброчесності, констатує масове використання ШІ для шахрайства. За його словами, штучний інтелект зруйнував традиційну мету освіти — навчати критичного мислення через читання, рефлексію та дискусії. ШІ може імітувати всі ці процеси, але це нагадує прохання робота замість тебе підняти важкі гантелі у спортзалі — користі немає.
Професор Геhl зазначає, що університети мають повністю переосмислити підходи до викладання, оцінювання та правила використання ШІ. Наразі ситуація нагадує хаос, адже деякі викладачі забороняють ШІ, в той час як університети одночасно рекламують його своїм студентам. Це плутає учнів і підриває довіру до освітньої системи.
Кейсі Джудж, вчителька англійської мови в старшій школі, ще не інтегрувала ШІ у навчальний процес, але відчуває великий тиск. Вона задається питаннями: як бути етичною, як навчити учнів відповідального користування ШІ і чи варто її самій застосовувати, враховуючи енергетичні витрати на його роботу.
Інші педагоги, як Статистик Бен Прітерч, уже ввели обов’язкові письмові роботи в класі, щоб переконатися, що студенти справді виконують завдання самостійно. Це додатково навантажує викладачів, але водночас допомагає їм давати персональний зворотній зв’язок і бути впевненими, що оцінюють реальну працю студентів. Такий підхід відкриває нові можливості, наприклад, для усних іспитів, які стають викликом, але й перспективою виховання справжніх навичок.
Кейт Конрой, викладачка з Філадельфії, щиро зізнається, що сучасні учні втратили інтерес до мислення. Вони часто просто повторюють те, що бачать у TikTok чи отримують від ШІ. Коли вона питає, як вони перевіряють достовірність інформації, то студенти демонструють екран телефона, вважаючи це достатнім доказом. За її словами, технології глибоко травмували сучасних учнів, а робота вчителя перетворилася на справжнє випробування.
Навіть у курсах з відповідального використання ШІ часто спостерігаються поверхневі та неточні роботи, створені студентами за допомогою генеративного ШІ. Натан Шмідт, викладач, намагався відкрити клас до використання ChatGPT, сподіваючись розвинути у студентів критичне ставлення до інструменту. Проте швидко зіткнувся з проблемою «гібридних» робіт, що ускладнило оцінювання і додало стресу вчительській праці.
Сьогодні вчителі живуть у світі, де ШІ руйнує класичні методи навчання і ставить під сумнів академічну доброчесність. Вони змушені впроваджувати нові формати, щоб зберегти справжність навчання, тоді як багато студентів не розуміють, як відповідально користуватися сучасними технологіями. Викладачі працюють значно більше, перевіряючи роботи, що можуть бути згенеровані машинами. Постає головне питання: як навчати у світі, де контент створюється за секунди без реального знання?
Якщо ти педагог або працюєш у сфері освіти, дуже важливо поділитися своєю історією. Лише разом можна знайти рішення і підтримати одне одного у цих викликах.
Вчителі сьогодні не просто втомлені — вони на межі. Без нових стратегій, підтримки та розуміння технологій освітній процес ризикує стати порожньою формальністю.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.