Багато медіа вже давно персоналізують новинні рекомендації. Але генеративний ШІ відкриває новий етап — можливість змінювати не лише зміст, а й формат подачі новин. Редакції використовують ШІ для автоматизації процесів, а тепер прагнуть зробити новини більш релевантними й доступними, особливо на тлі падіння інтересу до новин і зростання уникання у багатьох країнах.
Персоналізація як така не нова: новинні сайти роками пропонують кастомізовані добірки. Але генеративний ШІ дозволяє змінювати спосіб подачі інформації — це глибше зрушення. Наприклад, шведський Aftonbladet впровадив автоматичні підсумки статей, Miami Herald у США — функцію конвертації тексту в аудіо, а аргентинський Clarín використовує UalterAI для автоматичного виокремлення ключових цитат, цифр і створення глосаріїв термінів. Тим часом The Washington Post тестує інструменти, які здатні відповідати на складні запити, використовуючи власні архіви.
Ці експерименти лише набиратимуть обертів. За даними опитування Reuters Institute, 80% керівників редакцій планують активніше використовувати ШІ для покращення рекомендацій. Найпопулярніші напрямки розвитку — конвертація тексту в аудіо (75%), створення коротких підсумків (70%), переклад іншими мовами (65%) та чат-боти (56%). Проте ефективність усіх цих інструментів залежить від готовності аудиторії ними користуватись — саме це стало темою цьогорічного Digital News Report 2025.
Опитування у 48 країнах показало, що інтерес до конкретних форматів ШІ-персоналізації невисокий — менше 30% підтримали кожну з опцій окремо. Водночас понад половина респондентів виявили зацікавлення щонайменше в одному варіанті. Найбільше користувачів приваблюють функції, що роблять споживання новин ефективнішим: короткі підсумки (27%), переклади (24%), персоналізовані головні сторінки й сповіщення (по 21%). Найменший інтерес — до перетворення тексту в аудіо, хоча саме цей формат очолює список планів редакцій на 2025 рік. Також 19% опитаних сказали, що не зацікавлені в жодній опції, а ще 15% не визначилися.
Рівень зацікавлення помітно відрізняється залежно від регіону. В країнах, де люди скептичніше ставляться до ШІ, інтерес до персоналізації значно нижчий. Наприклад, у Великій Британії, де 64% респондентів почуваються некомфортно, отримуючи новини, згенеровані ШІ, 41% не підтримують жодну з персоналізаційних функцій — це найвищий показник серед усіх країн. У протилежність — Індія й Таїланд: менше недовіри — більше інтересу.
Також популярність різних функцій залежить від місцевих потреб. Переклади найбільше цінують у мовно унікальних європейських країнах із невеликим населенням (наприклад, Фінляндія, Угорщина). У США переклад значно менш популярний. А функція адаптації мови для різного рівня грамотності — особливо актуальна для таких країн, як Індія, Філіппіни, Кенія, Нігерія, де вона увійшла в топ-3 опцій. У Японії та США вона, навпаки, серед найменш затребуваних.
Є й суттєві вікові відмінності. Серед молоді до 35 років інтерес до персоналізації значно вищий — 76% проти 66% загалом. Найбільший розрив спостерігається щодо форматних змін і використання чат-ботів, що, ймовірно, пов’язано з більшою цифровою впевненістю та обізнаністю молодшого покоління. Це означає, що новинним організаціям варто орієнтуватись саме на цю аудиторію при впровадженні нових інструментів.
Чи може ШІ допомогти повернути тих, хто уникає новин? Дані показують: чим нижчий інтерес до новин загалом, тим нижча зацікавленість у ШІ-персоналізації. Проте винятки є: люди, які вважають новини надто складними для розуміння, удвічі частіше підтримують функцію адаптації мови під різні рівні (32% проти середнього 17%). Тож певні рішення можуть бути корисні для вузьких аудиторій, які зазвичай випадають з фокусу.
У підсумку — очікується нерівномірне впровадження ШІ-інструментів у новинах. Медійникам варто зосередити зусилля на розробці продуктів для молодіжної аудиторії та для тих країн, де ставлення до ШІ більш лояльне (Індія, Таїланд). Однозначно не варто зводити все до однієї функції — кращим рішенням стане набір опцій, з яких користувачі зможуть обрати те, що їм дійсно потрібно.
Варто пам’ятати: відсутність інтересу не завжди означає повну відмову. Часто це результат нерозуміння того, як новий інструмент працюватиме в реальному житті. І водночас розрив між планами редакцій і вподобаннями аудиторії — це сигнал, що медіа повинні уважніше вивчати очікування читачів і запускати продукти, які справді вирішують їхні проблеми.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.