Як бізнес використовує prompt-a-thon для роботи з ШІ

Штучний інтелект швидко змінює фінансові функції компаній і підштовхує бізнес до переосмислення старих підходів.

Дослідник Майкл Шреґ з MIT Sloan вважає, що роль CFO у майбутньому трансформується в керівника капіталу, який використовує можливості ШІ. Один із практичних інструментів, який набуває популярності, — prompt-a-thon. Це короткі сесії, під час яких команди створюють, тестують і вдосконалюють запити до мовних моделей — таких як ChatGPT чи Gemini.

З 2023 року Шреґ провів понад 100 таких сесій у бізнесі, освіті та MBA-програмах. На його думку, prompt-a-thon не просто навчає користуватись ШІ — він показує, як люди мислять, що цінують і про що забувають.

Протягом 60–90 хвилин малі команди працюють разом, щоб створити запити, які допоможуть покращити показники, спростити процеси та кинути виклик звичним припущенням. За словами Шреґа, більшість учасників усвідомлюють, що їхній спосіб мислення — поверхневий або застарілий. Саме prompt-a-thon допомагає побачити це з боку і швидко знайти нові рішення.

Шреґ радить дивитись на ШІ не як на інструмент автоматизації, а як на спосіб виявляти слабкі місця в мисленні та процесах. У фінансах це особливо ефективно. Наприклад, під час роботи над FP&A (фінансове планування й аналітика) команди часто знаходять приховані дані, некоректні припущення чи зони, де організація не хоче змінюватися.

Навіщо працювати в командах, а не самостійно? Тому що, як пояснює Шреґ, запит — це гіпотеза, яку потрібно перевірити. Індивідуальні спроби — це дослідження, а командна робота — шлях до розвитку. Йдеться не про разову перемогу, а про побудову стійкої моделі ухвалення рішень.

У prompt-a-thon для фінансистів найчастіше повторюються три важливі висновки:

— Запити — це каркас, а не магічна кнопка. Вони не замінюють критичне мислення, а загострюють його. Разові запити корисні, але ітеративні — змінюють мислення.

— Не варто автоматизувати те, що не зрозуміле. Проблема не в помилках LLM, а в тому, що вони впевнено відтворюють хибні припущення в зламаних процесах.

— Думати варто ширше, ніж просто про економію. Більшість запитів орієнтовані на ефективність, але найкращі — виявляють стратегічні сліпі зони й формують нові гіпотези.

Головна ідея: якість запитів показує якість культури ухвалення рішень у команді. Запитання, які не ставляться, часто говорять більше, ніж ті, що озвучуються. Саме тому prompt-a-thon — це не лише про роботу з ШІ, а про глибше розуміння того, як працює організація.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело