Керівники технологічних компаній дедалі частіше попереджають: штучний інтелект здатен кардинально змінити ринок праці вже найближчим часом. CEO компанії Anthropic Даріо Амодеї заявив, що AI може замінити до половини всіх початкових офісних посад упродовж п’яти років. Представник LinkedIn підтвердив: автоматизація вже скорочує кількість вакансій для випускників. А CEO Fiverr визнав: «AI йде по твою роботу. І по мою теж». До обговорення долучився навіть Папа Римський, попереджаючи про глибокі економічні трансформації.
Ці попередження — не гіпотеза, а відображення реальної мети AI-компаній: створити штучний загальний інтелект (AGI), який зможе автономно виконувати більшість економічно цінної роботи краще за людину. Це вже не фантастика — у розробку AGI інвестуються сотні мільярдів доларів, а уряди провідних країн підтримують цю гонку.
Сучасні AI-моделі вже демонструють людський або надлюдський рівень у низці завдань: вони складають стандартизовані тести, пишуть код, відповідають на складні питання. За оцінками експертів, AGI може з’явитися у період між 2026 і 2035 роками. Відтак автоматизація — не питання далекого майбутнього, а процес, який уже триває.
Спершу автоматизація вдарить по так званих "білих комірцях" — бухгалтерах, аналітиках, маркетологах. Але з розвитком робототехніки змін зазнають і фізичні професії. AGI працюватиме ефективніше, швидше й значно дешевше. Хоча навчання моделей дороговартісне, їх масштабування — майже безкоштовне, і вартість обчислень постійно знижується.
У відповідь на ці виклики часто пропонують універсальний базовий дохід — гарантовану виплату кожному, незалежно від працевлаштування. Але цей підхід ставить під сумнів саму суть суспільного договору. Сьогодні громадянин отримує дохід у відповідь на працю, знання й час. Саме це формує взаємозалежність між економікою й населенням. Завдяки цій взаємозалежності свого часу вдалося вибороти 40-годинний робочий тиждень і соціальні гарантії.
AGI здатен зламати цей баланс. Уперше в історії капітал зможе повністю замінити працю. Бізнес більше не потребуватиме людей для створення прибутку, а уряди — для збору податків. Це означає розрив економічної залежності між державою, ринком і громадянами. У найгіршому випадку ми можемо зіткнутися з «прокляттям інтелекту»: компанії, які володіють AI, втратять інтерес до інвестування в людей. Як у нафтових державах, де багатство створюється без участі населення, так і тут — люди можуть стати економічно зайвими.
Проте розвиток подій — не фатальний. Він залежить від політичних рішень сьогодні. Часто дискусії про AGI зосереджуються на безпеці: обмеженнях, ліцензуванні, захисті від зловмисників. Але AGI — це не лише потенційна загроза. Це ще й найпотужніший виробничий інструмент в історії. Хто контролює його — той контролює майбутню економіку.
Замість створювати технології, що заміщають людину, варто розвивати ті, що її підсилюють. Стів Джобс називав комп’ютер «велосипедом для розуму» — сьогодні час створити «мотоцикл для розуму», який зробить нас ще продуктивнішими. Уже зараз популярні інструменти, які допомагають фахівцям, а не витісняють їх. Наприклад, AI-редактор коду Cursor працює разом із програмістом: пришвидшує роботу, підказує, знімає рутину. Це приклад майбутнього, де людина — не виконавець, а стратег і керівник.
У такому майбутньому кожен може мати власного помічника зі штучним інтелектом — навчати його, працювати з ним і вирішувати складні задачі. У цій моделі люди — не наймані працівники, а власники розумних систем. Якщо доступ до таких інструментів буде відкритим, базовий дохід не знадобиться — кожен зможе сам генерувати цінність.
Британський письменник Ґілберт Честертон писав: проблема капіталізму — не в надлишку капіталістів, а в їх нестачі. Якщо кожен матиме частку в AI-економіці, виграє все суспільство.
Це також означає: демократія повинна стати сильнішою. У світі, де AGI може все, важливо, щоби рішення ухвалювали не лише корпорації, а й громадяни через потужні інституції. Якщо інтелект майбутнього звільняє нас від праці, це не значить, що він має позбавити нас голосу.
Ми вже в центрі гонки за AGI. Компанії мають технологічну перевагу, але їм усе ще потрібна людина — її знання, досвід і бачення. Питання в тому, чи зможемо ми використати цей розвиток на користь людству, перш ніж AI стане надто незалежним. І чи збережемо контроль над економікою, коли з’явиться інтелект, що перевищує наш.
Вибір — за нами.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.