Достатньо кількох хвилин у Zoom, лекційній аудиторії чи на YouTube, аби вловити нову тенденцію. У мовленні все частіше з’являються «розумні» слова. Це не випадковість. Саме такі слова найчастіше використовує ChatGPT — і, здається, ми починаємо копіювати його стиль, навіть не усвідомлюючи цього.
Дослідження Інституту Макса Планка, що охопило майже 280 тисяч академічних відео на YouTube, підтверджує: після запуску ChatGPT використання характерних для нього слів зросло на понад 50%. Люди почали говорити як штучний інтелект — поступово, непомітно для себе. Одне слово стало особливим індикатором — delve («заглиблюватися»). Воно майже як водяний знак: коли чуєш його — можеш здогадатися, що мова формувалася під впливом AI.
І це тільки початок. Дослідники припускають, що крім лексики, змінюється й інтонація: мова стає довшою, структурованішою, але менш емоційною. Ми вбираємо стиль машин, і самі того не помічаємо.
AI вже давно допомагає нам у спілкуванні — смарт-відповіді, автокорекція, підказки в чатах. Згідно з дослідженням Корнельського університету, такі функції можуть підсилювати співпрацю між людьми, бо спонукають до позитивніших формулювань. Але є зворотний бік: якщо людина підозрює, що з нею говорить не людина, а машина — вона відчуває менше довіри. Враження формуються не стільки через факт використання AI, скільки через тон і форму мови.
Саме мова передає «сигнали людяності» — і ми починаємо їх втрачати. Професор Мор Нааман з Cornell Tech пояснює:
🔹 Перший рівень — сигнали автентичності: особисті інтонації, вразливість, стиль, що каже «це я».
🔹 Другий — сигнали зусиль: фрази, які свідчать, що текст написаний власноруч, а не згенерований.
🔹 Третій — сигнали здібностей: гумор, нестандартні вирази, індивідуальність.
Це як порівняти два повідомлення: «Вибач, що засмутив тебе» і «Пробач, що зірвався вчора за вечерею — схоже, я дарма скасував терапію». Перше — шаблонне, друге — справжнє.
Нааман вважає, що ці людські сигнали критично важливі. ШІ не лише формулює фрази — він поступово формує й наші думки. «Навіть на сайтах знайомств — як тепер бути дотепним, якщо AI може пожартувати замість тебе?» — запитує він. Найбільша небезпека — не в словах, а в тому, що ми починаємо втрачати здатність висловлювати власне.
І водночас — AI починає визначати, хто має право звучати "правильно". Дослідження Каліфорнійського університету в Берклі показало, що AI-платформи занижують або карикатурно спотворюють нестандартні англійські діалекти. В одному з випадків користувач із Сінгапуру отримав настільки перебільшену відповідь сінглішем, що назвав її «незручною». Технологія не просто має упередження — вона знецінює мовну різноманітність.
У цьому — головна загроза. Коли всі звучать «коректно», ми втрачаємо інтонації, акценти, помилки — те, що робить нас живими. А з ними зникає і довіра.
Нині мова — ніби поле битви між стандартизацією та автентичністю. Формальні листи, презентації, офіційні комунікації вже стали шаблонними. Але в емоційних і приватних розмовах ми прагнемо зберегти щирість. Тут виникає три важливі динаміки:
Люди вже іноді свідомо уникають «AI-лексики».
Сам AI еволюціонує — стає гнучкішим, більш персоналізованим.
Найбільший ризик — втрата власного голосу, здатності думати і говорити по-своєму.
Мова майбутнього не визначена наперед. Вибір — за нами. Ми можемо дозволити штучному інтелекту сформувати наш стиль. А можемо — зберегти мовні дивацтва, емоції і навіть помилки, які роблять спілкування справжнім. І по-справжньому людським.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.