Штучний інтелект руйнує шанси покоління Z на стабільну кар’єру

У 1986 році винахідник Девід Гамбл вперше встановив касу самообслуговування у супермаркеті Kroger під Атлантою. Тоді це стало справжньою революцією для власників магазинів, які прагнули «збільшити прибутки» та «полегшити нестачу робочих рук» — іншими словами, уникнути найму працівників із зарплатою понад мінімальну, яка тоді складала $3,35 на годину (сьогодні — $7,25).

Минає 39 років — і технологія самообслуговування захоплює світ. Наразі у світі встановлено понад 217 тисяч таких терміналів. Експерти з праці оцінюють, що після появи кас самообслуговування у будь-якому магазині впродовж року зникає 35–40% початкових робочих місць у роздрібній торгівлі.

Але з урахуванням постійних збоїв, насторожуючого спостереження та тисяч несподіваних товарів, що опиняються у зоні пакування — хто ж насправді виграє від цієї технології?

Цим питанням покоління Z змушене займатися дуже скоро. І не лише через каси самообслуговування — а й через стрімкий розвиток штучного інтелекту, який вони зустрічають на порозі свого виходу на ринок праці або намагання його подолати.

Нещодавній звіт Oxford Economics Group показує, що серед молодих випускників коледжів у США зростає рівень безробіття, натякаючи, що «початкові позиції на ринку праці дедалі більше витісняє штучний інтелект».

Серед молоді 22–27 років робота у STEM-галузях (наука, технології, інженерія, математика), зокрема у комп’ютерних науках, зменшилася на 8% порівняно з 2022 роком — це серйозний удар по традиційним нормам ринку праці. «Рівень безробіття серед недавніх і досвідчених випускників коледжів завжди був нижчим за національний, допоки зараз він не перевищив цей показник», — йдеться у звіті.

Якщо раніше існувала певна пауза в працевлаштуванні молодих випускників у пошуках першої «справжньої роботи», то нині кількість тих, хто не може її знайти, зростає швидше, ніж загальний рівень безробіття. Це свідчить, що «робочі місця стають все менш доступними».

Такої ж думки дотримується топменеджер LinkedIn Аніш Раман, який нещодавно написав статтю про штучний інтелект і ринок початкових посад.

«Починати — це найнижча сходинка кар'єрної драбини», — каже Раман. Він наводить у приклад технологічну сферу, де прості завдання з кодування і налагодження програм, колись «полем бою» для молодих інженерів, стрімко автоматизуються за допомогою AI, незважаючи на певні технічні недоліки.

Інші порушення балансу відбуваються у великому юридичному бізнесі, де початкові канцелярські функції передають AI, та у роздрібній торгівлі, де чатботи на основі AI беруть на себе неприємну роботу з обслуговування клієнтів — що дратує майже всіх.

Хоча ці зміни можуть здаватися обмеженими спеціалізованими сферами у порівнянні з усім ринком праці, ринок — це складна система.

«Якщо початкові посади зникнуть, ті, хто не має доступу до елітних мереж або привілейованого минулого, зіткнуться з ще більшими перешкодами на шляху до стабільної роботи», — пише топменеджер LinkedIn. — «Крім того, наслідки масштабних економічних змін розповсюджуються на цілі громади. Коли в Америці зникли виробничі робочі місця, це призвело не лише до втрати доходів, а й до соціальних і політичних потрясінь».

Чи готовий штучний інтелект брати на себе роботу, яку традиційно виконували молоді випускники — це вже інша історія. Попередні дослідження показують, що реальні можливості технології поки що значно відстають від гіперболізованих уявлень про AI-домінування на ринку праці.

Саме такі історії найчастіше розповідають нам керівники і магнати технологічної індустрії. Раман згадує, що в опитуванні LinkedIn серед понад 3 тисяч керівників компаній «63% погодилися, що AI зрештою візьме на себе частину рутинних завдань, які зазвичай виконують молодші співробітники».

Є всі підстави вважати, що ці гучні розповіді про «інновації» AI та «зсуви парадигми в робочому середовищі» насправді приховують ширші — і більш підступні — тенденції на ринку праці, зокрема «гігіфікацію» зайнятості.

Тим часом дослідники і профспілкові активісти б’ють на сполох: найуразливіші серед нас — не лише початкові працівники, а й меншини, іммігранти та літні люди — першими відчують на собі «розриви» цієї кар’єрної драбини, яку зношує «революція AI».

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело