Чому штучний інтелект так повільно розповсюджується?

Топ-менеджери охоче розповідають, як їхні компанії використовують ШІ. Джеймі Даймон із JPMorgan Chase заявив, що в банку вже 450 кейсів застосування цієї технології. Yum! Brands (KFC, Taco Bell) впевнені: «ШІ стане новою операційною системою ресторанів». Власник Booking.com каже, що ШІ «покращить досвід мандрівників». У першому кварталі цього року аж 44% компаній зі S&P 500 згадали про ШІ в звітах про прибутки.

Але попри цей ентузіазм, ШІ змінює бізнес повільніше, ніж очікували. Лише 10% компаній реально використовують ШІ на серйозному рівні. UBS вважає: впровадження розчаровує. Навіть акції компаній з «найбільшим ШІ-потенціалом», за версією Goldman Sachs, відстають від ринку.

ШІ — ніби сотні доларів на вулиці. То чому ж бізнес не підбирає їх?

Так, це ще тільки початок. Але навіть скромні очікування не справджуються. Є технічні труднощі — неінтегровані дані, затримки в хмарних сервісах. Morgan Stanley пророкував, що 2024 стане «роком впроваджувачів». Насправді — ні. 2025 мали назвати «роком агентів» — автономних систем, що діють за правилами. Але наразі, за UBS, це лише «рік оцінювання агентів», коли компанії пробують, але обережно.

Звідки така розбіжність між гучними заявами керівників і реальністю?

Економісти ще давно помітили: чиновники шукають особистої вигоди, а не суспільного блага. У бізнесі схожа ситуація. У 90-х Філіп Агйон і Жан Тіроль розрізняли «формальну» та «реальну» владу: CEO мають повноваження, але реальний контроль у середньої ланки. І саме вони можуть запускати або гальмувати проєкти.

Такі внутрішні ігри гальмують впровадження. Джоел Мокір нагадує, що спротив новаціям — історична норма. Ще Фредерік Тейлор скаржився, як внутрішні конфлікти блокують інновації.

Сучасні дослідження підтверджують: у 2015 році Девід Еткін вивчав пакистанські фабрики м’ячів, де нова технологія зменшувала втрати, але працівники навмисно сповільнювали впровадження. Подібні речі зафіксовано й в азійському банку, що прагнув автоматизації.

У великих компаніях такі битви майже неминучі. Американські корпорації мають 430 тис. внутрішніх юристів — на 90 тис. більше, ніж 10 років тому. Вони часто стримують впровадження ШІ через юридичні ризики. Майже половина опитаних UBS вказує на «регуляторні та комплаєнс-проблеми» як головну перепону.

HR-фахівці, чисельність яких у США зросла на 40%, теж побоюються впливу ШІ на робочі місця. Стів Хсу, фізик і AI-засновник, каже: менеджери середньої ланки поводяться як ті самі пакистанські робітники — бояться, що автоматизація позбавить їх посад.

Тиранія неефективності

З часом ринок повинен стимулювати ширше використання ШІ. Як із тракторами чи персональними комп’ютерами: інноватори обженуть консерваторів. Але це потребує часу — можливо, більше, ніж мають AI-компанії, які вже зараз витрачають мільярди на дата-центри.

Іронія в тому, що саме люди найчастіше стають головною перешкодою для впровадження технологій, покликаних економити людську працю.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело