З розвитком ШІ все більше людей хвилює можливість того, що ця технологія може привести до концентрації багатства серед дуже невеликої кількості людей, в той час як більшість людей втратить свою економічну цінність. Одним із можливих рішень, яке пропонують багато експертів у відповідь на втрату робочих місць через ШІ, є універсальний базовий дохід (УБД). Це означає, що кожен громадянин буде отримувати безумовні грошові виплати від держави.
Ідея проста: якщо ШІ генерує багатство в таких масштабах і заміщає працівників, чому б не перерозподілити частину цих багатств серед усіх людей? Так можна уникнути того, щоб економічна влада концентрувалася в руках кількох великих компаній, і для цього можна запропонувати політику, яка вимагатиме від компаній ШІ віддавати частину своїх прибутків на загальне благо, якщо вони займають занадто велику частку економіки.
Однак підход, як-от УБД а, базуюється на припущенні, що перерозподіл не лише вирішить проблему нерівності, спричинену ШІ, а й буде виконаний ефективно. Це може бути неправильною інтерпретацією сутності політичної та економічної влади. Коли ці підходи стають необхідними, люди, які контролюють економіку ШІ, можуть мати настільки величезну владу, що зможуть уникнути справедливого оподаткування, а громадяни будуть занадто слабкі, щоб вимагати свою частку. Історія вже показала нам це багато разів: як тільки влада концентрується, потужні особи змінюють правила гри, зокрема щодо оподаткування та перерозподілу багатства.
У найскладніших випадках економічних потрясінь перерозподіл доходів лише вирішує симптоми, а не основні причини нерівності. І тут стає ясно, що ті, хто володіє ШІ-капіталом, будуть забезпечувати економіку, а більшість людей, які раніше спиралися на свою працю, виявляться непотрібними для економічного життя. У такому випадку знадобиться постійна фінансова підтримка. Але, як зазначала вчена Донелла Мідоуз ще в 1999 році, зміна параметрів системи — як перерозподіл доходів — є найменш ефективним способом впливати на систему. Перерозподіл доходів у разі концентрації багатства може бути необхідним, але чи є способи, якими можна попередити виникнення таких нерівностей?
Розглянемо два можливі сценарії для майбутнього, яке формується завдяки ШІ. У першому з них ті, хто може використовувати автоматизацію на великому масштабі, стануть дуже багатими, а інші люди по всьому світу, які не матимуть доступу до необхідних навичок, капіталу чи інфраструктури, не зможуть брати участь у виробництві. Хоча витрати на виробництво знизяться, зарплати теж зменшаться, і більшість людей не зможе скористатися матеріальним добробутом, створеним за допомогою ШІ. В результаті люди житимуть на УБД, сподіваючись, що ці виплати не будуть зменшені.
У другому сценарії продуктивний капітал буде розподілений до того, як відбудеться розвиток ШІ. Люди з усього світу отримають доступ до базової цифрової інфраструктури (наприклад, Інтернету, стабільного електропостачання та доступних пристроїв), інструментів ШІ та навчання для ефективного використання цих технологій. Деякі люди відкриють бізнеси, працюючи лише кілька годин на тиждень, але основну частину роботи делегуватимуть агентам ШІ. Більше людей зможе активно брати участь в економіці, яка працює на основі ШІ, використовуючи технології не лише для роботи, а й для досягнення своїх особистих цілей поза роботою. Перший сценарій робить людей залежними, а другий — учасниками економічної діяльності.
Перший підхід є перерозподільним, а другий — передрозподільним. Передрозподіл — це ідея попередження нерівності через надання рівного доступу до ресурсів, які дозволяють отримувати дохід. Створення рівних можливостей на самому початку, а не забезпечення рівності результатів після того, як дисбаланс вже виник, може забезпечити більш глибокі зміни в структурі економіки.
Універсальний базовий дохід, якщо його реалізувати на ранньому етапі, може бути частиною передрозподілу, якщо він дозволить людям отримати доступ до технологій і інвестувати в їх здібності до того, як відбудеться технологічна революція. Але ймовірно, що політична воля для реалізації такої великої схеми передрозподілу не з’явиться до того, як ринки праці зазнають серйозних змін. Реалізація УБД в умовах крайніх нерівностей означатиме, що ті, хто найбільше потребує допомоги, матимуть обмежені можливості для забезпечення її стабільності та достатності.
Чи може ШІ бути інструментом для демократії?
Ідея передрозподілу багатства, створеного ШІ, не лише змінює економічні взаємодії, але й ставить питання про роль самих технологій. Як забезпечити, щоб ці технології працювали на користь всіх, а не лише на користь кількох великих корпорацій? Відповідь лежить в тому, як ми організуємо управління ШІ і хто контролюватиме його розподіл.
Протягом останніх десятиліть ми бачили, як нові технології, зокрема Інтернет і цифрові платформи, сприяли зростанню нерівності. У сучасному світі більшість доходів від цих технологій накопичується в руках кількох великих корпорацій, що ще більше поглиблює соціально-економічну нерівність.
ШІ може стати іншим прикладом, якщо технології, які підтримуються великою кількістю людей, об'єднаються навколо ідеї громадського блага, а не лише бізнес-цілей. Цього можна досягти, розвиваючи відкриті платформи, що дозволяють незалежним розробникам створювати і використовувати інструменти ШІ для вирішення соціальних проблем, а не лише для отримання прибутку. Відкриті технології можуть стати інструментами для рівного доступу до інтелектуальних ресурсів і забезпечити демократичний доступ до економічних можливостей для всіх.
Це вимагатиме системних змін на рівні урядів і великих технологічних компаній. Принципи справедливості, прозорості та рівного доступу повинні бути закладені в саму основу розвитку технологій. Замість того, щоб дозволяти малим групам визначати правила гри, потрібно створити механізми, які дозволять усім зацікавленим сторонам брати участь у прийнятті рішень щодо технологій.
Як організувати передрозподіл багатства?
Для реалізації передрозподілу багатства, створеного ШІ, необхідно розробити нову форму глобальної економічної політики. Справедливо розподілене багатство має забезпечити доступ до можливостей розвитку для кожної людини, а не просто виплачувати гроші для полегшення ситуації тим, хто найбільше постраждав від технологічних змін.
Один із способів — створення глобального фонду, який акумулюватиме ресурси від компаній, що отримують найбільший прибуток від ШІ. Цей фонд може фінансувати інвестиції в освіту, медицину, базові потреби та інфраструктуру для людей, які не мають доступу до економічних ресурсів. Такі фонди повинні контролювати міжнародні організації, щоб забезпечити рівний доступ до них на світовому рівні.
Також важливо створити механізми, які дозволяють кожному отримувати частину доходів від використання ШІ на загальному рівні. Це може бути через виплати на основі активної участі громадян у створенні інновацій або через краудфандингові ініціативи для розвитку технологій.
Щоб здійснити передрозподіл, потрібно визнати, що технології, зокрема ШІ, мають бути інструментами для загального блага, а не тільки для монополій. Лише тоді технологічний прогрес стане важливим фактором для зменшення нерівності та створення економічної рівності для всіх людей.
Висновки
ШІ може стати потужним інструментом для вирішення глобальних проблем, але для цього потрібно змінити підхід до того, як ми організовуємо його використання та розподіл багатства. Перерозподіл і передрозподіл можуть виглядати подібно, але мають суттєву різницю: перерозподіл займається виправленням існуючої нерівності, тоді як передрозподіл намагається запобігти її виникненню. Передрозподіл багатства та доступ до технологій на самому початку можуть забезпечити справедливий доступ до економічних можливостей для всіх.
Незалежно від того, який шлях ми виберемо, важливо не забувати, що майбутнє технологій, зокрема ШІ, має бути відкритим і демократичним, з урахуванням інтересів усіх людей, а не лише великих корпорацій чи еліт.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.