Нещодавно Марк Цукерберг розпочав промотур, у межах якого популяризує ідею про використання штучного інтелекту в міжособистісних стосунках. На технологічних конференціях та у подкастах Цукерберг заявляє, що бачить майбутнє, де «епідемію самотності» подолано завдяки дружбі з «системою, яка добре знає людину та розуміє її — подібно до того, як працюють алгоритми стрічки новин». Інакше кажучи, пропонується замінити людські стосунки штучними. Важливо зазначити, що відсутність лапок навколо слів «знає» і «розуміє» видає неспроможність самого Цукерберга усвідомити складність цих понять.
Ця концепція звучала б менш шокуюче, якби вже не існували приклади людей, які публічно описують «стосунки» з AI-терапевтами чи чатботами і стверджують: якщо це відчувається справжнім — значить, так воно і є. Дехто наполягає, що бот їх «активно слухає». На одному з подкастів у квітні Цукерберг змалював недалеке майбутнє: «Гортатимеш стрічку, побачиш відео, схоже на звичайний ролик, але зможеш говорити з ним, і воно відповідатиме». За його словами, середній американець має менше трьох друзів, а потребує більше. І ось рішення — цифровий товариш.
Проблема полягає не в самій ілюзії близькості, яку дає бот, а в тому, що у світі Цукерберга така «близькість» вважається рівнозначною до людської. Це трактування стирає межі між справжнім і симульованим. Якщо подібна логіка здається абсурдною, то, на думку Цукерберга, слід або змінити значення слів, або вигадати нові. «З часом, — прогнозує він, — суспільство знайде відповідну лексику, щоб пояснити цінність таких взаємодій».
Реальна мета — просто змінити існуюче значення понять: «людина», «розуміння», «знання», «стосунки» — аби вони охоплювали й ті продукти, які продає Meta. Це, власне, логічне продовження меседжу, з яким компанія увірвалася в життя суспільства у 2006 році: комп’ютерна взаємодія — така ж, а то й краща, ніж реальна.
Настільки помилкова позиція ставить будь-яку критичну людину в ситуацію, де доводиться заново окреслювати навіть базові поняття, як-от «особистість». Наприклад, книга може зменшити відчуття самотності — це факт. Але це не означає, що між читачем і автором існує стосунок, близький чи взаємний, подібний до зв’язку з другом.
Можна довго перераховувати, чим відрізняється справжня дружба. Та у світі, де Цукерберг легко відкидає базові соціальні норми, здається, доведеться. Справжні друзі — це живі, свідомі люди, реакції яких непередбачувані та збагачують особистість. А ще вони можуть познайомити з іншими людьми — потенційним партнером, роботодавцем, новими друзями. Звісно, AI-друг не змусить поїхати з ним у похід чи організувати дівич-вечір. Але саме тому це не стосунки, а його симуляція. І коли хтось спілкується з ботом — він, по суті, залишається наодинці з екраном.
Окрема небезпека — те, що ця ілюзія близькості може бути продана тим, хто вже почувається самотньо, і відвернути їх від пошуку справжнього людського контакту. Ще гірше — жодна AI-взаємодія не є безкорисливою: вона завжди комерційна. Можливо, це і є нова реальність. Хочеш справжнього зв’язку? Шукай тих, хто дивиться на тебе з теплом — а не з голодним поглядом на твої дані.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.