Чому традиційні 1:1 зустрічі в офісі стають зайвими в еру штучного інтелекту

1:1 зустрічі десятиліттями вважалися священним ритуалом менеджменту. Загальноприйнято, що менеджери повинні регулярно проводити 1:1 з підлеглими для довіри, мотивації та підвищення результативності. Але сучасна робота швидка, з плоскими структурами, гібридним і асинхронним спілкуванням, а AI виконує завдання ефективніше за людей. Тож чи потрібні ще ці зустрічі?

Коротка історія
На початку ХХ століття Тейлор ввів ідею оптимізації роботи через індивідуальне спостереження — це початок менеджерських перевірок, спрямованих на контроль.

Після Другої світової війни корпоративні системи перейняли військові брифінги — жорсткі розмови, що нагадували командний контроль, без розвитку чи підтримки.

Потім психологія праці змінила підхід: дослідження Хоторна показали, що індивідуальна увага підвищує продуктивність. З’явився менеджер-коуч, а в 1960-х Теорія Y МакГрегора розглянула працівників як внутрішньо мотивованих особистостей. 1:1 почали використовувати для фідбеку й розвитку, зокрема в тренінгах менеджерів.

Зі зміною економіки на знання, комунікація стала ключовою, і 1980-х Енді Гроув популяризував 1:1 як інструмент координації та вирішення проблем, що досі впливає на техноіндустрію.

Проблеми 1:1
Однак часто 1:1 стають контрпродуктивними. Стівен Рогельберг, організаційний психолог, виділяє основні помилки:

• Менеджер домінує в розмові, не слухаючи.
  
  

• Відсутність уваги до особистого життя працівника.
  
  

• Надмірна частота зустрічей призводить до мікроменеджменту.
  
  

1:1 часто стають «податковим» на продуктивність — працівники витрачають понад 20 годин на тиждень на зустрічі, що гальмує виконання завдань.

Проблема не у самих 1:1, а в тому, як і навіщо їх проводять. Часто це ритуал із відсутністю мети чи зацікавленості.

Чому AI робить 1:1 зайвими
Зараз ми живемо у світі Slack, спільних документів, панелей продуктивності і миттєвого зворотного зв’язку. Традиційні зустрічі 1:1 виглядають як старомодний ритуал.

Робоче середовище стало асинхронним і багатоданим: менеджери бачать показники в реальному часі, працівницький настрій відстежують через опитування і програми. Емоційний аспект теж цифровізується: AI інструменти, як Microsoft Copilot, вміють підсумовувати бесіди і пропонувати кроки.

Технології, створені для підтримки 1:1, фактично їх замінюють. Як калькулятори позбавили від ручного рахунку, так AI робить 1:1 непотрібними.

Менше ритуалу, більше сенсу
Це не означає, що зворотний зв’язок, коучинг чи емпатія перестали потрібні. Але формат традиційних 1:1 — календарний, синхронний, формальний — вимагає переосмислення.

Можливо, їх замінять часті короткі контакти, дотичні поради на основі даних і усвідомлені особисті зустрічі. У майбутньому цифрові аватари, що імітують нас, можуть проводити 1:1, дозволяючи менеджерам і працівникам витрачати час на справді важливе.

Компанії, як Synthesia чи Soul Machines, вже створюють цифрові аватари для вільних розмов. Microsoft і Meta розробляють особисті AI-агенти, що організовують і відвідують зустрічі замість людей.

Прощавай, 1:1?
Цей формат, що колись був основою менеджменту, тепер ризикує стати пережитком — приємним, але недієвим. Сучасні умови роботи не узгоджуються з повільними, обов’язковими зустрічами.

В умовах, де продуктивність і емоції відслідковуються в режимі реального часу, а цифрові двійники можуть вести розмови краще за багатьох менеджерів, традиційні 1:1 — як відправлення факсу.

Це не означає кінець людських стосунків чи розвитку талантів. Це заклик до зміни підходу: менеджери мають діяти з наміром, а не з обов’язком.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело