Світ стикається з двома паралельними трендами.

З одного боку — стрімке падіння народжуваності, що веде до старіння суспільств. Демографи попереджають: якщо так піде далі, не вистачатиме людей для роботи й підтримки соціальних систем. Це загрожує застоєм або навіть колапсом.
З іншого боку — страх, що ШІ забере більшість робочих місць. CEO Anthropic Даріо Амодей прогнозує: вже за п’ять років зникне до 50% початкових офісних посад. МВФ теж фіксує втрати — особливо серед чоловіків і працівників сфери послуг.

А якщо не буде ані працівників, ані роботи?
Чи можуть обидва сценарії бути правдивими одночасно?

Чому дослідники не об’єднуються
Демографи працюють із десятиліттями, технологи — з роками, економісти — з прогнозами й політикою. Це створює розрив у фокусах. А ще — величезна невизначеність.
Втім, теми тісно переплетені. Навіть в умовах непевності можна шукати розуміння.

Населення vs економічне зростання
Головний економіст Vanguard Джозеф Девіс не знайшов досліджень про зв’язок демографії й технологій — і взявся за це сам. Він дослідив, як демографія, дефіцити та глобалізація впливали на економіку США за останні 130 років.

Основи демографії
Зміни населення — це не лише кількість людей, а й вік. Навіть без скорочення чисельності суспільство може “старіти”: більше пенсіонерів, менше робочих рук. Це впливає на податки, бюджет, ринок праці.
Та Девіс виявив: демографія майже не корелює з ВВП чи інфляцією. Зростання було під час технологічних проривів — незалежно від чисельності населення.
Навіть у 1920-х, коли імміграцію скоротили, економіка зростала. А в демографічно активних 1970-х прогресу не було — продуктивність була слабка.

Чи справді старіння веде до занепаду?
Старіння часто вважають загрозою, але це не завжди так. Країни як Японія й Німеччина інвестують у технології, щоб компенсувати дефіцит працівників.
Економіст Дін Спірс вважає: якщо ШІ підвищить продуктивність, менша кількість працівників не стане критичною.
“Старіння — це радше виклик для політики, ніж загроза цивілізації,” — каже він. Рішення — в інноваціях, ефективності й грамотних діях.

Чи зробить ШІ нас продуктивнішими?
Ключове питання — чи зможе ШІ настільки підвищити продуктивність, щоб перекрити наслідки старіння.
Девіс моделював два сценарії. У першому (ймовірність 45–55%) — ШІ стане проривом на рівні електрики. У другому (30–40%) — приріст мінімальний, і старіння бере гору. Багато залежить від політики: бюджету, реформ, інвестицій.

Думки провідних економістів
Дарон Аджемоглу прогнозує: ШІ автоматизує близько 5% завдань за десятиліття. Це помірне зростання, але без втручання держави — людей замінять.
Натомість Ерік Бриньольфссон бачить шанс на +1% продуктивності щороку, якщо ШІ буде допоміжним інструментом для людини.

Невизначеність не дає однозначних відповідей
Навіть розробники ШІ не мають чіткої картини впливу. Державні агентства лише починають враховувати ці фактори в прогнозах.
Модель США показує: технології не завжди знищують робочі місця — деякі галузі скорочуються, інші зростають.

Що кажуть експерти?
Спірс, Лайман Стоун і Малкольм Коллінз погоджуються: немає точних прогнозів. Можливо, людство втримується завдяки ШІ — або ж потрібно зберігати високу народжуваність, бо ШІ не замінить усе.

Де з’являються нові робочі місця?
Найшвидше зростають “людяні” професії — догляд за людьми вдома (+21% до 2033). McKinsey вказує: хоча ШІ автоматизує до 11 млн посад, все одно потрібно 4 млн нових працівників у догляді, кліматі та STEM.

Висновок
ШІ та падіння народжуваності — не окремі історії, а частини однієї великої трансформації. Майбутнє потребує не лише технологій, а й глибокого розуміння людей, політики й економіки.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело