Підробки з’явилися майже одночасно з фотографією. Уже під час президентської кампанії 1860 року портрет Лінкольна було змінено: комір збільшено, шию приховано, щоб зробити його привабливішим. Після його смерті художник переніс голову Лінкольна на тіло кремезного чоловіка — Джона К. Кальгуна, затятого прихильника рабства.
До кінця XIX століття маніпуляції з фото стали звичними: склейка негативів, домальовування, ретуш. Часто змінювали етнічні риси — з естетичних чи пропагандистських причин.
Брехня в кілька кліків
Але тоді це потребувало вміння й часу. Сьогодні фейки за допомогою ШІ створюються за секунди: достатньо текстового запиту в Midjourney чи DALL·E. Це не просто автоматизація — це масова демократизація фальсифікації.
ШІ-зображення не мають жодного зв’язку з реальністю. Вони не є зміненими копіями — в них не було оригіналу. Вони просто з’являються «з повітря», не будучи доказами нічого.
Це ідеальне середовище для нового виду брехні. Deepfakes — надреалістичні відео й аудіо — можуть ввести в оману будь-кого. У 2021 році TikTok заполонили відео з вигаданим Томом Крузом. А у 2024-му інтернет накрила хвиля фейкового порноконтенту з зірками. Платформі X навіть довелося тимчасово заблокувати пошук імені Тейлор Свіфт.
Політика, де правда програє
У політиці глибокі фейки ще небезпечніші. У 2023-му у США поширювали фейкове аудіо кандидата на мера Чикаго, де він нібито схвалює насильство. У 2024-му фейковий голос Байдена закликав не голосувати на праймеріз.
Республіканці опублікували ШІ-відео-антиутопію про майбутнє з Байденом — із зачиненими магазинами, нелегальними мігрантами, війною в Тайвані. З появою генератора відео Sora таке може стати ще більш переконливим.
Журналіст The Atlantic пише: експерти не сумніваються, що момент, коли фейкові відео захоплять інтернет, обов’язково настане.
Ризик — не довірливість, а цинізм
Та найбільша загроза — не в тому, що фейки нас обдурять, а в тому, що ми перестанемо вірити в принципі.
Глава OpenAI Сем Альтман визнає: вплив ШІ на вибори — серйозна загроза. Але, мовляв, люди адаптуються. Інші експерти вважають: звикання лише поглиблює проблему. Ми почнемо сумніватися у всьому, навіть у правді. Математик Ноа Джіансіракуза застерігає: може виникнути масовий сумнів у самій реальності.
Юристи Боббі Чесні та Даніель Сітрон попереджають: «Люди перестануть довіряти навіть достовірним відео». Це руйнує основу демократії: без довіри — хаос. І саме автократи виграють у такому середовищі.
В «1984» Оруелла працівники Міністерства правди переписували історію, стираючи факти. Коли істину можна створити за бажанням — вона стає знаряддям влади. Сьогодні ШІ, вершина логіки, загрожує розуму й правди.
Віртуальне проти реального
У 1957-му емігрант Юрій Міролюбов опублікував «Книгу Велеса» — нібито давній текст про язичницького бога Велеса, перевертня й провісника хаосу. Хоча вчені вважають її підробкою, текст став «священним» для націоналістичних і неоязичницьких кіл.
Цей приклад показує: майбутнє визначають не факти, а міфи. Істина стає слабкою перед переконливістю легенди.
Коли вигадка звучить правдоподібніше
Міфи звертаються не до логіки, а до емоцій. Красиве здається правдивим. Історія показує: ШІ вже почав реалізовувати давню мрію — зробити вигадане реальнішим за реальність.
Просвітницька раціональність намагалася витіснити міф. Але зараз він повертається, бо ми перевантажені інформацією й шукаємо спрощення. Як писав Маршалл Маклюен: «У перенасиченому світі людина тягнеться до міфу».
Сучасна конспірологія — це нова форма міфотворення. Повірити, що політики — вампіри, не так уже й далеко від віри в бога-ведмедя.
Коли все довкола здається неймовірним — дивне починає здаватися найправдоподібнішим. А іноді гарна вигадка справді здається істиннішою за буденну дійсність.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.