«Навіщо мені читати те, що автору було лінь написати?» — ця фраза цілком відображає позицію Сабіни Цетелер, засновниці лондонського комунікаційного агентства.
Попри шалене зростання популярності ШІ — зокрема ChatGPT, який щомісяця збирає понад 5 мільярдів відвідувань (за даними Semrush) — Цетелер принципово не використовує такі інструменти.
«Я не бачу сенсу надсилати комусь текст, який ми не писали самі. Читати газету, створену ботами? Слухати пісню, яку склав ШІ? Звільнити адміністратора з чотирма дітьми заради додаткового прибутку? У цьому немає ані радості, ані любові, ані натхнення. І як засновниця компанії — я не бачу в цьому жодної цінності»,— пояснює вона.
Екологія та етика — головні аргументи
Серед причин відмови від ШІ — не лише етичні, а й екологічні. Для навчання та підтримки роботи таких систем, як ChatGPT, потрібна величезна кількість енергії. Наприклад, за підрахунками Goldman Sachs, один запит до ChatGPT споживає вдесятеро більше електроенергії, ніж пошуковий запит у Google.
Флоренс Ашері, власниця лондонської компанії Yoga Retreats & More, зазначає:
«Мій бізнес побудований на людському контакті. А ШІ для мене — щось бездушне. Дізнавшись про масштаби енергоспоживання дата-центрів, я вирішила триматися якнайдалі. Думаю, багато людей взагалі не усвідомлюють цього».
«У довгостроковій перспективі ШІ не принесе нам користі»
Сабіна Цетелер погоджується, що ШІ може бути корисним у певних соціальних сферах: наприклад, коли сліпі люди отримують доступ до текстів завдяки перекладам ШІ.
Втім, вона переконана: загалом технологія не матиме позитивного впливу на суспільство.
На питання, чи не боїться вона програти конкурентам, які впроваджують ШІ, Цетелер відповідає:
«Я могла б заощадити, відправивши працівників до Мілана дешевим лоукостером замість потяга. Але хіба успіх визначається лише цифрами у фінансовому звіті? Як щодо внеску в суспільство та того, наскільки спокійно ти спиш вночі?»
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.