У звіті Національного бюро економічних досліджень США (NBER), який базується на даних з 7 000 компаній у Данії, йдеться, що середній користувач ШІ зекономив лише 3% робочого часу. При цьому на підвищення зарплати працівники змогли конвертувати всього 3–7% цих продуктивнісних здобутків.
«Чат-боти на базі ШІ не мають значущого впливу ні на рівень заробітної плати, ні на зафіксовану тривалість роботи в жодній професії», — зазначають автори дослідження економісти Андерс Хумлум і Еміль Вестегаард.
Час є, грошей — ні
Автори проаналізували дані 25 000 працівників у Данії — країні з подібним до США рівнем автоматизації та трудового ринку, але з набагато детальнішою звітністю щодо оплати праці й робочих годин. Дослідження фокусувалося на професіях, які найімовірніше піддаються впливу ШІ: бухгалтери, оператори підтримки, фінансові консультанти, HR-менеджери, айтішники, юристи, журналісти, маркетологи, офісні працівники, розробники програмного забезпечення та вчителі.
Результати демонструють, що хоч використання ШІ і дозволило зекономити трохи часу, це не принесло працівникам відчутного зростання доходів. Більшість заощадженого часу спрямовується не на відпочинок (менше 10%), а на інші робочі завдання — зокрема й нові, пов’язані з перевіркою або редагуванням контенту, створеного ШІ.
ШІ як інструмент — а не чарівна паличка
Попри корпоративний ажіотаж навколо ШІ, зокрема гучні рішення компаній Duolingo та Shopify щодо заміни людей на ШІ, дослідження NBER вказує: продуктивність зростає, але повільно і нерівномірно.
«Раніше дослідження фокусувалися на сферах, де ШІ найбільше економить час — програмування, маркетинг, складання вакансій. Але якщо дивитися ширше, ефект виявляється значно меншим», — пояснює Хумлум.
Також важливим чинником є внутрішня культура компаній: у багатьох випадках працівники користуються ШІ без офіційного дозволу або навіть не знають, чи мають на це право. За таких умов складно вимагати підвищення зарплати за зростання продуктивності.
«Ніхто не хоче повідомити керівництву, що став продуктивнішим, бо всім відомо: ефективні працівники зазвичай просто отримують ще більше роботи», — іронізує Хумлум.
Завищені очікування — стримана реальність
Дослідження з’явилось на тлі загального перегляду оцінок впливу ШІ на бізнес. Наприклад, компанія Klarna, яка раніше заявляла про відмову від найму людей на користь ШІ, нещодавно суттєво знизила градус риторики. А згідно з опитуванням IBM, лише 25% ШІ-проєктів відповідають очікуваному рівню прибутковості.
Більшість керівників вважає, що інвестувати у ШІ необхідно, аби не відставати від конкурентів, навіть якщо не зовсім зрозуміло, як саме він допоможе бізнесу.
Нобелівський лауреат Дарон Аджемоглу, відомий дослідник впливу автоматизації на ринок праці, оцінює загальний приріст продуктивності від ШІ в межах 1,1–1,6% ВВП протягом наступного десятиліття. Це — відчутне зростання, але аж ніяк не революція.
«Щоб отримати реальні вигоди від технологій, потрібні не тільки інвестиції, а й адаптація бізнес-процесів, навчання працівників і зміна організаційної культури», — наголошує Аджемоглу.
Попереду — довгий шлях?
На думку авторів дослідження, ШІ все ще має значний потенціал. Але на відміну від хайпу, реальні зміни потребують часу — як і у випадку з електрикою після індустріальної революції. Лише десятиліття по тому стало зрозуміло, що електрифікація може змінити підхід до виробництва.
«Зараз фірми активно інвестують у потенціал ШІ, але економічний ефект — ще попереду», — підсумовують дослідники.
Висновок: чат-боти вже стали частиною повсякденної роботи, але їхній вплив на економіку — поки що радше еволюція, ніж революція
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.