Євген Облог, CEO Magecom, компанії з 10-річним досвідом цифрових рішень для e-commerce. Випускник AI & ML програми CalTech. Понад 12 років працює на перетині технологій, бізнесу та міжнародних ринків. Просуває ідею, що інновації мають приносити вимірювану користь, а не бути лише модним трендом.
Magecom трансформує бізнес: web-розробка, UX/UI-дизайн, маркетингова аналітика, клієнтський досвід. Основний принцип — рішення, які допомагають бізнесу зростати, а не код заради коду. Компанії, які впроваджують AI першими, отримують перевагу.
Багатьом точкою входу став ChatGPT, що зробив спілкування з AI природним. AI — це не лише чат-бот, а спосіб мислення, побудова систем, що навчаються, адаптуються й діють самостійно.
AI — це не лише генеративні LLM. Він працює з текстом, зображеннями, поведінковими й сенсорними даними. В Україні вже застосовується в бізнесі, медицині, логістиці, промисловості, агро, держуправлінні.
Ще у 1960-х академік Глушков заклав основи кібернетики. Сьогодні українські інженери працюють із трансформерними архітектурами — базою найпотужніших моделей світу.
Багато українських компаній створюють реальні AI-продукти — часто поза LLM. Це доводить, що екосистема адаптує глобальні тренди до нашого, обмеженого ресурсами, але інженерно сильного контексту. Є досягнення в комп’ютерному зорі, аномаліях, ML для фінансів і агро, робототехніці, AI-аналітиці в e-commerce і логістиці.
Ключові приклади:
Respeecher — синтез голосу для Голлівуду;
Zibra AI — генерація візуального контенту з фізичною симуляцією;
Esper Bionics — нейропротези з AI-керуванням;
YouControl — аналітика ризиків для B2B;
Pix, Promin Aerospace, ComeBack Mobility — AI як ядро продукту.
Оборонна сфера: дрони з комп’ютерним зором і навігацією самостійно виявляють і знищують цілі. Це нова ера зброї — гнучкої, автономної, високоточної.
Для бізнесу та інвесторів це шанс створювати гібридні AI-рішення, адаптуючи світові моделі під локальні потреби й трансформуючи процеси — не просто автоматизуючи, а роблячи їх розумними.
Виклики:
обмежений доступ до даних;
розрив між технічними командами та бізнесом;
відсутність державної стратегії та відкритих даних;
відтік талантів у закордонні або сервісні компанії.
Але саме це відкриває можливості для швидких і стратегічних гравців. AI — це не просто стартап, а новий стиль мислення і ведення справ.
Людський капітал — ключовий ресурс. AI-фахівці повинні поєднувати технічні знання з аналітикою, гнучкістю й розумінням бізнесу. В Україні є сильні кафедри й приватні школи, але бракує системного навчання продуктовості та практики.
Щоб утримувати таланти, компаніям треба створювати середовище, де інженери бачать результат. Виші — співпрацювати з індустрією. Лідери — інтегрувати AI у стратегії, а не як аксесуар.
AI — не магія, а потужний інструмент для бізнесу, економіки й навіть війни. Все залежить від задач, даних і міждисциплінарних команд.
Українські фахівці вже працюють над AGI — інтелектом, здатним самонавчатись і розвиватися. Це напрямок майбутнього.
Україна — активний учасник глобального AI-зламу: у drone-tech, фінтеху, агро, телемедицині, e-commerce. І робиться це в Харкові, Львові, Києві, Дніпрі — не лише в Кремнієвій долині.
Щоб AI став частиною економіки, потрібне системне бачення. Бізнес має впроваджувати AI з метриками. Освіта — формувати продуктовий підхід. Держава — запускати національну AI-стратегію, відкривати дані, підтримувати R&D.
AI в Україні ще не масовий, але вже стратегічний. Головне — не коли, а навіщо і як. Інвестиції в AI — це не тільки про технології, а про лідерство, бачення й побудову екосистеми ще до того, як вона стане стандартом.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.