ШІ не замінить ринок: майбутнє потребує свободи, а не алгоритмів

Три нові маніфести пропонують замінити ринкову економіку ШІ: від систем цінових корекцій до дата-хабів і панелей зворотного зв’язку. Ідея: штучний інтелект може виконувати роль ринку та оптимізувати розподіл ресурсів.

Але економічна координація — це не рівняння, яке можна розв’язати. Вона народжується з децентралізованих рішень мільярдів людей. Щоб цей процес працював, потрібні правила гри: власність, ціни, прибутки й збитки. Саме вони забезпечують інформацію, стимули й інновації.

Ціни — це не просто дані. Це сигнали, загорнуті в стимули. Вони не існують у природі, їх не можна просто «зібрати» — вони виникають у конкурентній боротьбі підприємців, які тестують ідеї про майбутнє. Ціни — не заданий параметр, а результат ризику й експерименту.

Алгоритм бачить лише минуле. Він може прогнозувати тренди, але не передбачить інновації чи зміну людських смаків. Він не відкриє нового — бо не ризикує.

Моделі, які трактують ціни як фіксовані, ігнорують їхню природу. Як показав Людвіг фон Мізес, без ринкового обміну немає реальних цін, а отже — і раціонального планування. Навіть найпотужніший ШІ не зможе вирішити, чи будувати залізницю чи лікарню — бо не знатиме, що справді цінне для людей.

Вільні ринки постійно генерують достовірні сигнали. Актори несуть реальні втрати за помилки й отримують прибутки за точні передбачення. Симуляції ринку цього дати не можуть. Алгоритм без ризику — це просто процесор, а не підприємець.

Дані для ШІ можуть бути вже спотворені — наприклад, якщо ціни маніпульовані політиками. А далі — класика: «сміття на вході — сміття на виході», просто оброблене красиво.

Коли рішення централізовані, поведінка людей змінюється. Бізнес уникає інвестицій, споживачі починають накопичувати, а дані — втрачати надійність.

Цінова система — це механізм відкриття. Вона не просто реагує, а створює нову інформацію, допомагає відкрити невидимі можливості. Це двигун зростання. І жоден алгоритм не зможе його замінити.

ШІ — класний інструмент для аналітики. Але він не створює цін, не оцінює альтернативні витрати і не ризикує. Добробут зростає не завдяки оптимізації, а через експерименти. Хайєк називав це каталаксією — порядком, який виникає у взаємодії незнайомців. Централізація — це його смерть.

Економіка — не технічна задача. ШІ не замінить ринки. Справжній економічний прогрес народжується не в дата-центрах, а в динаміці вільного обміну. Замість мрій про планування майбутнього — зміцнюймо правила, які роблять його можливим.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело