вівторок, 29 липня 2025 р.

Створювати реалістичні дипфейки стало простіше, ніж будь-коли. А от боротися з ними доведеться ще потужнішим ШІ

Для політиків і держслужбовців у США бачити й чути вже не означає вірити. Після серії інцидентів із дипфейками, що імітували представників адміністрації Дональда Трампа, довіра похитнулася. Підроблені відео та аудіо дедалі частіше використовують не лише проти урядів, а й у бізнесі. Зокрема, кіберзлочинці з Північної Кореї створюють синтетичні матеріали, видаючи себе за керівників чи кандидатів на роботу, щоб проникнути в системи або викрасти дані.

Стрімкий розвиток штучного інтелекту зробив створення переконливих фейків доступним. Це серйозний виклик для компаній, держав і громадян. У цифрову епоху довіра — найцінніший ресурс. Фахівці попереджають: щоб протистояти новій хвилі маніпуляцій, потрібні технологічні рішення, законодавчі зміни та нова культура безпеки. Імовірно, найефективнішою зброєю проти дипфейків стане інший — ще потужніший — ШІ. «Ми легко піддаємося обману, — каже Віджай Баласубраманіян, засновник Pindrop Security. — Але ми дамо відсіч».

Цього літа фейковий держсекретар Марко Рубіо зв’язувався з міністрами, сенатором і губернатором — через дзвінки, повідомлення та додаток Signal. У травні хтось також видавав себе за керівницю апарату Трампа Сьюзі Вайлс. Ще один підроблений Рубіо нібито заявив про відключення України від Starlink — цю дезінформацію швидко спростувала українська влада. Наслідки подібних маніпуляцій — серйозні: довіра до фейкового чиновника може спричинити витік чутливої інформації. «Атаки можуть бути спрямовані на здобуття даних або злам серверів», — пояснює Кінні Чан, CEO компанії QiD.

Минулого року виборці у Нью-Гемпширі отримали дзвінки з голосом, схожим на Джо Байдена. У записі звучав заклик не голосувати на праймеріз — повідомлення створене за допомогою ШІ. Такі випадки стали знаряддям у руках іноземних держав: Росія й Китай активно поширюють дезінформацію, щоб підірвати довіру до демократії. Політконсультант Стівен Крамер, який стояв за фейковими дзвінками нібито від Байдена, сказав, що хотів звернути увагу на загрозу дипфейків. Минулого місяця його виправдали. «Я зробив це за $500. Уявіть, що може зробити китайський уряд», — каже він.

Шахраї дедалі активніше використовують дипфейки у фінансовому секторі — для шпигунства, фішингу або викрадення коштів. «Фінансовий сектор — у прицілі, — каже Дженніфер Евбанк, колишня заступниця директора ЦРУ. — Навіть знайомі люди піддаються маніпуляціям і переводять великі суми». Дипфейки дозволяють імітувати керівників, які нібито просять працівників надати паролі чи фінансові дані. Іноді їх використовують на співбесідах або для виконання завдань під чужим ім’ям.

За даними американських спецслужб, тисячі північнокорейських ІТ-фахівців працюють за кордоном під фейковими іменами, влаштовуються до американських компаній і передають інформацію КНДР. Часто вони встановлюють програми-вимагачі, які використовуються для шантажу. За оцінками, ці дії вже принесли Пхеньяну мільярди доларів. Аналітики Adaptive Security прогнозують: до 2028 року до 25% заявок на роботу можуть бути фальшивими.

«Сьогодні будь-хто з ноутбуком і доступом до відкритих ШІ-моделей може переконливо вдавати з себе реальну людину, — каже CEO Браян Лонг. — Мова вже не про злом систем, а про злом довіри».

Експерти наполягають: лише комплексні дії допоможуть протистояти. Платформи мають маркувати або видаляти дипфейки, а законодавці — посилити покарання за онлайн-дезінформацію. Також важливо підвищувати цифрову грамотність: користувачі повинні вміти розпізнавати фейки та не потрапляти на гачок. Найефективнішим інструментом для викриття дипфейків можуть стати ШІ-системи, що виявляють незначні ознаки підробки. Так, технологія компанії Pindrop аналізує мільйони параметрів мовлення, щоб знайти «збої» в інтонації чи ритмі.

Такі системи вже використовують під час онлайн-співбесід і відеодзвінків. У майбутньому вони можуть стати стандартною функцією у месенджерах та відеоплатформах. Баласубраманіян порівнює ситуацію з часами, коли спам загрожував електронній пошті — але її вдалося врятувати. «Можна здатися й визнати поразку в інформаційній війні. Але ми цього не зробимо», — підсумовує він.

Авторка: Дар’я Бровченко


Джерело





Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.