Що станеться, коли штучний інтелект замінить працівників?

Керівники технологічних компаній дедалі частіше попереджають: штучний інтелект здатен кардинально змінити ринок праці вже найближчим часом. CEO компанії Anthropic Даріо Амодеї заявив, що AI може замінити до половини всіх початкових офісних посад упродовж п’яти років. Представник LinkedIn підтвердив: автоматизація вже скорочує кількість вакансій для випускників. А CEO Fiverr визнав: «AI йде по твою роботу. І по мою теж». До обговорення долучився навіть Папа Римський, попереджаючи про глибокі економічні трансформації.

Ці попередження — не гіпотеза, а відображення реальної мети AI-компаній: створити штучний загальний інтелект (AGI), який зможе автономно виконувати більшість економічно цінної роботи краще за людину. Це вже не фантастика — у розробку AGI інвестуються сотні мільярдів доларів, а уряди провідних країн підтримують цю гонку.

Сучасні AI-моделі вже демонструють людський або надлюдський рівень у низці завдань: вони складають стандартизовані тести, пишуть код, відповідають на складні питання. За оцінками експертів, AGI може з’явитися у період між 2026 і 2035 роками. Відтак автоматизація — не питання далекого майбутнього, а процес, який уже триває.

Спершу автоматизація вдарить по так званих "білих комірцях" — бухгалтерах, аналітиках, маркетологах. Але з розвитком робототехніки змін зазнають і фізичні професії. AGI працюватиме ефективніше, швидше й значно дешевше. Хоча навчання моделей дороговартісне, їх масштабування — майже безкоштовне, і вартість обчислень постійно знижується.

У відповідь на ці виклики часто пропонують універсальний базовий дохід — гарантовану виплату кожному, незалежно від працевлаштування. Але цей підхід ставить під сумнів саму суть суспільного договору. Сьогодні громадянин отримує дохід у відповідь на працю, знання й час. Саме це формує взаємозалежність між економікою й населенням. Завдяки цій взаємозалежності свого часу вдалося вибороти 40-годинний робочий тиждень і соціальні гарантії.

AGI здатен зламати цей баланс. Уперше в історії капітал зможе повністю замінити працю. Бізнес більше не потребуватиме людей для створення прибутку, а уряди — для збору податків. Це означає розрив економічної залежності між державою, ринком і громадянами. У найгіршому випадку ми можемо зіткнутися з «прокляттям інтелекту»: компанії, які володіють AI, втратять інтерес до інвестування в людей. Як у нафтових державах, де багатство створюється без участі населення, так і тут — люди можуть стати економічно зайвими.

Проте розвиток подій — не фатальний. Він залежить від політичних рішень сьогодні. Часто дискусії про AGI зосереджуються на безпеці: обмеженнях, ліцензуванні, захисті від зловмисників. Але AGI — це не лише потенційна загроза. Це ще й найпотужніший виробничий інструмент в історії. Хто контролює його — той контролює майбутню економіку.

Замість створювати технології, що заміщають людину, варто розвивати ті, що її підсилюють. Стів Джобс називав комп’ютер «велосипедом для розуму» — сьогодні час створити «мотоцикл для розуму», який зробить нас ще продуктивнішими. Уже зараз популярні інструменти, які допомагають фахівцям, а не витісняють їх. Наприклад, AI-редактор коду Cursor працює разом із програмістом: пришвидшує роботу, підказує, знімає рутину. Це приклад майбутнього, де людина — не виконавець, а стратег і керівник.

У такому майбутньому кожен може мати власного помічника зі штучним інтелектом — навчати його, працювати з ним і вирішувати складні задачі. У цій моделі люди — не наймані працівники, а власники розумних систем. Якщо доступ до таких інструментів буде відкритим, базовий дохід не знадобиться — кожен зможе сам генерувати цінність.

Британський письменник Ґілберт Честертон писав: проблема капіталізму — не в надлишку капіталістів, а в їх нестачі. Якщо кожен матиме частку в AI-економіці, виграє все суспільство.

Це також означає: демократія повинна стати сильнішою. У світі, де AGI може все, важливо, щоби рішення ухвалювали не лише корпорації, а й громадяни через потужні інституції. Якщо інтелект майбутнього звільняє нас від праці, це не значить, що він має позбавити нас голосу.

Ми вже в центрі гонки за AGI. Компанії мають технологічну перевагу, але їм усе ще потрібна людина — її знання, досвід і бачення. Питання в тому, чи зможемо ми використати цей розвиток на користь людству, перш ніж AI стане надто незалежним. І чи збережемо контроль над економікою, коли з’явиться інтелект, що перевищує наш.

Вибір — за нами.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело

Це не здається: Штучний інтелект прискорює темп змін

Якщо розвиток штучного інтелекту здається зовсім не схожим на попередні технологічні революції — такі як мобільні пристрої, соцмережі чи хмари — то це не ілюзія.

Венчурна інвесторка Мері Мікер щойно опублікувала 340-сторінковий звіт у форматі слайдів, у якому слово «безпрецедентний» зустрічається 51 раз, щоб підкреслити шалений темп розвитку, прийняття, інвестицій і використання ШІ, підтверджений численними діаграмами.

«Швидкість і масштаб змін, пов’язаних з еволюцією технології штучного інтелекту, справді безпрецедентні, про що свідчать дані», — зазначає вона у звіті під назвою «Тренди — штучний інтелект».

Історія тут має певну поетичність: Мікер — засновниця та генеральна партнерка венчурної компанії Bond, раніше відома як «Королева Інтернету» за свої щорічні звіти про інтернет-тренди. До заснування Bond вона очолювала підрозділ розвитку у Kleiner Perkins (2010–2019), де підтримувала такі компанії, як Facebook, Spotify, Ring і Block (тоді Square).

З 2019 року Мікер не випускала жодного подібного звіту, але тепер повернулася, щоб детально зафіксувати, як швидко ШІ випереджає будь-які технології в історії людства.

ChatGPT досяг 800 мільйонів користувачів за 17 місяців — це безпрецедентно. Кількість компаній і темп, з якими багато з них досягають високих показників річного регулярного доходу — теж безпрецедентні.

Швидкість, з якою падають витрати на використання технології, — безпрецедентна. Хоча вартість навчання моделі може сягати 1 мільярда доларів, вартість її застосування — наприклад, плата за використання — за два роки впала вже на 99%, якщо рахувати за 1 мільйон токенів, пише Мікер, посилаючись на дослідження Стенфордського університету.

Темп, з яким конкуренти наздоганяють один одного у функціональності, витрачаючи куди менше, зокрема завдяки відкритим рішенням і китайським моделям, — теж безпрецедентний. Наприклад, вона зазначає, що графічний процесор Nvidia Blackwell 2024 року споживає у 105 тисяч разів менше енергії на один токен, ніж його попередник Kepler 2014 року.

Єдине, де ШІ поки що не випереджає всі інші технологічні революції — це фінансові результати. Хоча венчурні інвестори вливають гроші в ШІ так швидко, як можуть, компанії ШІ та хмарні провайдери витрачають кошти майже так само стрімко. Адже для ШІ потрібні величезні інвестиції в інфраструктуру.

Це добре для споживачів і бізнесу, які отримують швидкі покращення та зниження цін, підкреслює Мікер. Проте поки що невідомо, які з нинішніх компаній стануть довгостроковими прибутковими технологічними гігантами наступного покоління. «Час покаже, на якій стороні прибутку опиняться нинішні претенденти на ринку ШІ», — додає вона.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело

Як ШІ стає не просто інструментом, а надійним партнером завдяки своїй пам’яті

Штучний інтелект поступово перетворюється на цифрового компаньйона, який пам’ятає користувачів, розуміє їхні потреби та навіть може діяти на випередження — ще до того, як його про щось попросять.

Цей новий етап можна назвати «ера Чірс», за аналогією до культового серіалу «Cheers», де бармени добре знають своїх постійних клієнтів, їхню історію, вподобання, сильні й слабкі сторони. Коли персонаж на ім’я Норм Петерсон заходив до бару, усі його вітали поіменно.

Довгий час штучний інтелект був радше схожим на романтичну комедію «50 перших поцілунків», у якій героїня на ім’я Люсі щодня забуває, що було напередодні. Більшість моделей ШІ були «безпам’ятними» — кожна взаємодія з ними не мала жодного зв’язку з попередньою.

Але ситуація змінюється. За словами Бенджаміна Друрі, технічного директора стартапу DearFlow, пам’ять вже перестає бути лише експериментальною функцією чи фоновою хитрістю — її розглядають як ключовий елемент у роботі сучасних ШІ.

Його компанія створила персонального асистента з ШІ, який підключається до пошти, календаря й інших сервісів користувача (за згодою), вивчає поведінку і контекст, запам’ятовує їх, і з часом починає самостійно розбиратись із задачами.

Реалізувати таку памʼять стало простіше завдяки новим стандартам протоколів, зростанню аналітичних здібностей моделей і здешевленню методики retrieval augmented generation (RAG) — технології, що дозволяє швидко піднімати збережену інформацію в активну розмову. Саме вона дозволяє ІІ-асистентам здаватися більш «живими» та обізнаними. Але така персоналізація несе й ризики — зокрема, у сфері безпеки та приватності.

Перехід до проактивності

Більшість нинішніх ШІ-інструментів працюють реактивно: ставиш запит — отримуєш відповідь. Але незабаром вони зможуть діяти на випередження, готуючись до подій ще до того, як користувач усвідомить свою потребу.

Про це нещодавно говорив віцепрезидент Google Labs Джош Вудворд на конференції I/O. За його словами, модель Gemini скоро почне пам’ятати більше про користувача — не лише з Gmail, а й з інших додатків (звісно, за згодою людини).

«Уявімо, що ви студентка. Попереду — складний іспит з фізики. Замість того щоб панікувати в останній момент, Gemini бачить цю подію в календарі за тиждень і сам пропонує індивідуальні тести на основі ваших нотаток, лекцій і навіть фото з конспектами»,

— пояснив Вудворд.

Пам’ять для медицини

Стартап Abridge уже трансформує систему охорони здоров’я, автоматично створюючи медичні записи після розмови лікаря з пацієнтом. Віднедавна ШІ також може враховувати попередні записи, створюючи безперервну «пам’ять» для кожного пацієнта.

«Фактично вся медична історія працює як пам’ять для Abridge», — каже технічний директор компанії Закарі Ліптон. Нові записи доповнюють архів, який, у свою чергу, впливає на всі наступні візити. У перспективі Abridge хоче розширити функціональність на відділення швидкої допомоги та стаціонари, де пацієнтами опікуються кілька лікарів протягом змін. Тоді ШІ міг би виступати як спільна пам’ять — для координації дій медичної команди.

Пам’ять як інструмент для бізнесу

Anthropic, компанія-розробниця моделей Claude, пропонує функцію «Projects» — це база знань, яка зберігає документи, код і контекст для певного проєкту. Якщо хтось із команди змінює посаду, накопичена інформація залишається доступною для колег. Компанії можуть створювати окремі «проєкти» для відділів або напрямів, обмежуючи доступ, але зберігаючи можливість співпраці.

За словами речника Anthropic Стіва Мніча, це відображає реальний спосіб роботи сучасних організацій. Крім того, нещодавно компанія представила Claude 4 — нове покоління моделей, у яких значно покращено пам’ять і здатність до довготривалих роздумів та використання інструментів.

Загрози й потреба в захисті

Утім, із розширенням памʼяті зростають ризики. Якщо хакер отримає доступ до ШІ, то йому відкриється все, що бачить сам асистент, попереджає Друрі з DearFlow. Потенційно можливі також атаки через інʼєкцію запитів (prompt injection), коли ШІ, не розуміючи підступу, пересилає дані сторонньому інструменту або людині.

Користувачі часто не мають чіткого контролю над тим, що ШІ запам’ятовує, що з чим поєднує і як передає — особливо якщо дозволи не очевидні або приховані в загальних умовах.

Вихід — багаторівневе управління доступом, зазначає Апарна Ченнапрагада, керівниця продуктового напряму Microsoft. У Microsoft це включає вбудовані засоби захисту в хмарній платформі 365, а також окремі рівні безпеки для агентів і ШІ. Там детально прописують, до чого ШІ має доступ, з ким може взаємодіяти, які запити може виконувати конкретна людина.

Наразі складно уявити, що чат-боти зможуть створити ту саму атмосферу довіри й близькості, яку ми відчуваємо в улюбленому кафе. Але одна з найбільших несподіванок епохи ШІ — це те, як швидко люди прив’язуються до технологій. І чим краще штучний інтелект знатиме нас — тим глибшою буде ця прив’язаність.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело

Ера розумової праці добігає кінця — що буде далі

До епохи ШІ саме знання визначали успіх. Більше знань — вища зарплата, престиж і вплив. Сьогодні ж, коли моделі штучного інтелекту миттєво освоюють цілі сфери, головною цінністю стають ті якості, які залишаються суто людськими: емоційна ясність, розсудливість та здатність створювати зв’язки. Саме ці навички роблять людей незамінними. Недаремно CEO Microsoft Сатья Наделла зробив розвиток таких здібностей стратегічним пріоритетом — і за вісім років вивів компанію від капіталізації у 300 мільярдів до понад 3 трильйонів доларів.

Лідери, які сьогодні стоять за створенням AGI (штучного загального інтелекту), — включно з Семом Альтманом, Войцехом Зарембою, командами OpenAI, Google DeepMind, Anthropic і Apple — усвідомлюють: технології, які розробляються, здатні незабаром виконувати навіть їхню роботу. Тому у фокусі опиняються навички, які не зможе відтворити жодна модель — глибока людська мудрість, керування зсередини, а не зі страху. Саме ці якості стають ключем до професійного майбутнього в добу постзнань.

Моделі штучного інтелекту не втомлюються, не сплять і можуть засвоїти нову галузь за кілька днів. Найближчим часом вони не лише підтримуватимуть експертів, а й замінюватимуть їх у кількох сферах одночасно — у праві, інженерії, медицині, фінансах. У результаті навички, які раніше вважались рідкісними, вже не є такими. У світі, де знання — нескінченний ресурс, головне — не знати, а діяти мудро.

Раніше освітні системи, компанії, HR-відділи і бізнес-процеси працювали так, ніби головне — накопичити знання. Так виник клас працівників розумової праці: юристів, розробників, консультантів. Але якщо GPT здатен написати код, скласти договір і запропонувати бізнес-стратегію — що тоді залишається людям? Відповідь очевидна: людяність, глибина, самосвідомість. Якщо в команді є двоє юристів — один блискучий, але токсичний, інший спокійний, доброзичливий і працює повільніше — у світі, де основну роботу зробить ШІ, вибір схилиться до другого.

У новій економіці знання — це не перевага, а лише вхідний квиток. Найвищу цінність матимуть три якості: емоційна ясність, розсудливість і здатність створювати зв’язки. Емоційна ясність — це не відсутність емоцій, а вміння їх проживати без блокування. У більшості людей реакція на складні емоції — уникнення або контроль. Медитація, рефреймінг, техніки дихання — часто лише спосіб не стикатись з болем. Але пригнічені емоції не зникають — вони повторюються у циклі: уникання → повторення → виснаження. Наприклад: страх невдачі → вибір безпечного варіанту → нове розчарування. Ясність — це здатність залишатися у контакті зі своїм емоційним станом і діяти розважливо, а не рефлекторно. Саме ця якість вирізняє лідерів, яким довіряють найскладніші завдання.

Багато «раціональних» проблем — прокрастинація, відкладання рішень, перегорання — насправді мають емоційне коріння. Людина з високим IQ, але з порушеним емоційним центром мозку, не здатна приймати ефективні рішення. Те саме і в професіях: страхи, сумніви, незагойні амбіції можуть паралізувати найрозумніших. Через це цілі команди вигорають, втрачають мотивацію або женуться за фальшивими цілями.

Технології вже знімають рутину. Компанія Moderna, наприклад, автоматизувала тисячі процесів за допомогою GPT-агентів. Але те, що не може зробити ШІ — це приймати складні рішення в неоднозначності. Емоційна ясність тут — головний ресурс.

Те, як компанії приймають рішення і будують стосунки, визначає їхній успіх. У центрі цього — емоційна ясність. Саме тому Сем Альтман називає її головною навичкою епохи штучного загального інтелекту (AGI). Коли рутинну роботу автоматизують, цінуватимуть не кількість виконаних задач, а здатність перетворювати конфлікти на довіру і спільну дію.

Ще одна важлива якість — розсудливість. Це про вміння відсікати зайве, тримати фокус і мислити ясно. У часи надміру даних головне — не просто аналізувати, а не тонути в інформаційному шумі. Розсудлива людина вміє відмовитись від доброго заради кращого і діє, спираючись на глибокі цінності.

Третя навичка — здатність будувати зв’язки. Це більше, ніж просто комунікабельність. Це бачення того, як люди, ідеї й ресурси можуть поєднуватись у нові рішення. GPT може видати правильну відповідь, але тільки людина здатна побачити несподіваний контекст або сенс. Це про співпрацю, довіру, синтез і креатив. Такі люди притягують інновації.

Майбутнє — за тими, хто бачить глибше. Попит зростатиме на тих, хто має емоційну зрілість, ясність мислення й уміння створювати сенс. І це стосується всіх сфер — від управління і викладання до стратегії, HR і дипломатії. Світ відходить від епохи знань — і входить в епоху мудрості.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело

Perplexity запускає Labs — новий інструмент для створення звітів

Perplexity AI 29 травня 2025 року відкрила доступ до “Perplexity Labs” для всіх користувачів із передплатою Pro. Ця функція з’явилася в меню вибору режимів на веб- та мобільних додатках, а незабаром буде доступна і на десктопах. Labs запускає автономні сесії тривалістю близько десяти хвилин, які поєднують глибокий веб-серфінг, виконання коду та генерацію файлів різного рівня — для створення готових результатів, таких як звіти, електронні таблиці, інформаційні панелі або невеликі веб-додатки. Вбудована вкладка “Assets” зберігає всі діаграми, зображення, CSV-файли та коди, а вкладка “App” може розміщувати створені міні-додатки.

На відміну від існуючого режиму “Research”, що зазвичай передбачає тривалість близько трьох хвилин і фокусується на огляді літератури, Labs інвестує більше часу та інструментів. Завдяки цьому один запит може перетворитися з ідеї на робочий продукт, скорочуючи процес, який раніше вимагав координації кількох навичок і займав дні.

Ранні користувачі в спільнотах описують цей крок як “гігантський стрибок”, звертаючи увагу на використання можливостей Claude 4 Opus-класу для складного логічного мислення. Вони розглядають Labs як перший етап більш масштабної оркестрації проєктів.

Запуск Perplexity Labs став черговим етапом у поступовому розвитку платформи. За останні кілька років компанія вже представила низку важливих оновлень: пошуковий рушій з’явився два з половиною роки тому, режим Deep Research — у лютому 2025-го, а восени минулого року було запущено онлайн-API для роботи з великими мовними моделями (LLM).

Штаб-квартира Perplexity AI розташована в Сан-Франциско. Компанія працює на базі власних мовних моделей pplx і фінансується венчурним капіталом. Усі розробки вона вибудовує у вигляді трирівневої системи: Search — для пошуку фактів, Research — для аналізу й узагальнення, Labs — для створення готових продуктів. Усе це орієнтовано на знаннявих працівників, які у щоденній роботі використовують різні помічники, електронні таблиці та low-code інструменти.

Інтегруючи весь цей функціонал в одну екосистему та роблячи його доступним лише для передплатників, Perplexity посилює цінність своєї Pro-пропозиції. Водночас компанія протистоїть новим «агентським» AI-рішенням від техногігантів, зберігаючи головний фокус — достовірні, перевірені відповіді.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело

Звіт BOND 2025: Штучний інтелект розвивається шалено швидко

Нещодавній звіт BOND про тенденції в штучному інтелекті (травень 2025) — ґрунтовний аналітичний огляд сучасного стану та стрімкої еволюції технологій ШІ. Звіт підкреслює вражаючі тренди, що демонструють безпрецедентну швидкість прийняття ШІ, технологічні прориви та вплив на ринок. Тут розглянемо головні висновки та їхній вплив на екосистему ШІ.

Вибухове зростання відкритих моделей

Одним із найяскравіших трендів стала шалена популярність моделей Meta Llama. За 8 місяців кількість завантажень збільшилась у 3,4 раза — це рекордний темп прийняття для будь-якої відкритої LLM-моделі. Це свідчить про те, що можливості ШІ дедалі більше стають доступними не лише на закритих платформах, а й для широкого кола розробників, які можуть інтегрувати й інноваційно використовувати просунуті моделі.

Успіх Llama показує головну тенденцію: відкриті моделі ШІ вже можуть на рівних змагатися з комерційними. Це відкриває більше можливостей для розробників, пришвидшує розвиток нових ідей і дає шанс стартапам і дослідникам працювати з потужними інструментами без великих витрат.

AI-чатботи все більше схожі на живе спілкування

У першому кварталі 2025 року результати тестів на розпізнавання ботів у стилі Тьюринга показали: 73% відповідей чатботів користувачі сприймали за людські — це суттєвий стрибок із 50% півроку тому. Такі успіхи свідчать про дедалі кращу здатність ШІ зберігати контекст, передавати емоції та використовувати розмовні вирази.

Це має великі наслідки для галузей, що залежать від взаємодії з клієнтами — служби підтримки, продажів, особисті асистенти. Бізнесам доведеться переосмислити дизайн користувацького досвіду, етичні стандарти і прозорість, щоб зберігати довіру.

ChatGPT випереджає Google за пошуковими запитів у 5,5 раза

ChatGPT за два роки після запуску (листопад 2022) досяг приблизно 365 млрд щорічних пошукових запитів — тоді як Google знадобилося 11 років (1998–2009), щоб вийти на такий обсяг. Це означає, що ChatGPT розвинувся у 5,5 раза швидше.

Цей факт показує, як змінилося ставлення користувачів до пошуку інформації. Інтерактивний і генеративний характер ChatGPT змінив очікування від пошукових систем, стимулюючи щоденне використання.

NVIDIA: прорив у продуктивності AI з меншою витратою енергії

З 2016 по 2024 роки продуктивність GPU NVIDIA у задачах AI зросла у 225 разів, при цьому споживання електроенергії дата-центрів скоротилося на 43%. Це дозволило збільшити пропускну здатність обробки токенів у понад 30 000 разів на кожен мільярд доларів інвестицій.

Цей прорив робить масштабування AI-моделей більш доступним і екологічно ефективним, дозволяючи запускати складніші проєкти з кращою окупністю.

DeepSeek за 4 місяці завоював третину мобільного ринку AI в Китаї

З січня до квітня 2025 року DeepSeek залучив 54 млн активних мобільних користувачів, що складає понад 34% ринку мобільного ШІ в Китаї. Це свідчить про величезний попит і можливості локального ринку.

Цей приклад ілюструє гостру глобальну конкуренцію в AI, зокрема між Китаєм і США, де розвиваються локалізовані екосистеми.

Ринок доходів від AI inference виріс у тисячі разів

У 2016 році дата-центр на $1 млрд міг обробляти близько 5 трильйонів токенів на рік і генерував $24 млн доходу. До 2024 року обробка зросла до 1 375 трильйонів токенів, а потенційний дохід сягнув майже $7 млрд — зростання в 30 000 разів.

Це стало можливим завдяки покращенню апаратної ефективності та оптимізації алгоритмів, що значно знизили вартість inference.

Вартість inference різко падає

Вартість генерації мільйона токенів на GPT-3.5 впала з понад $10 у вересні 2022 до близько $1 до середини 2023 року. Вартість відповіді ChatGPT із 75 слів у перший рік майже наблизилася до нуля.

Цей тренд нагадує історію падіння цін на інші технології, як-от пам’ять комп’ютерів чи електроенергію, тоді як деякі товари, як лампочки, залишаються стабільними у вартості.

Висновок

Звіт BOND чітко показує: штучний інтелект розвивається неймовірно швидко. Кількість користувачів і розробників зростає шаленими темпами, апаратне забезпечення стає потужнішим, а вартість запуску моделей — значно нижчою. Це відкриває шлях до нових бізнес-моделей і змінює правила гри в індустрії.

Приклади на кшталт відкритої моделі Llama, стрімкого злету DeepSeek у Китаї, вибухового зростання популярності ChatGPT та технологічного прориву NVIDIA свідчать про глобальну конкуренцію й надзвичайну динаміку ринку. Головне, що мають усвідомити всі учасники цього ринку: ШІ не чекає. Щоб не відстати, потрібно діяти швидко, бути гнучкими і постійно оновлювати свої стратегії.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело

Віртуальні інфлюенсери: як AI завойовує соцмережі

Керін Маржорі, заходить до офісу ABC News у Нью-Йорку з пакетом від Apple. Вона дістає новенький iPhone, вмикає його і перевіряє — ні повідомлень, ні пропущених дзвінків, ні сповіщень.

«Хочеш побачити фокус?» — питає вона.

Команда Маржорі «зливає» номер телефону iPhone її найвідданішим фанам у соцмережах, і за лічені хвилини лунають сотні повідомлень від переважно чоловічої аудиторії, що виражають захоплення. Вона старається відповідати, але повідомлення не припиняються.

Саме таку відданість і надихнуло 25-річну блогерку з ніком @CutieCaryn створити власний AI-клон — чатбот, який розмовляє її голосом і знає її історію. Ідея виникла у 2023 році, коли Керін звернулася до компанії, щоб відтворити свою особистість у цифровому форматі для платної аудіо-послуги.

«Я називаю Caryn AI соціальним експериментом. Це був перший цифровий клон реальної людини, доступний мільйонам»,

— каже Маржорі.

Платформа коштувала $1 за хвилину розмови, позиціонуючи себе як «твоя віртуальна дівчина». У перший тиждень блогерка заробила $70 000, деякі користувачі спілкувалися з ботом по 10 годин на день. Чи закохувалися люди у AI? «Думаю, так», — зізнається Керін.

Проте любов до AI-клона тривала недовго.

Маржорі зізнається, що під час тестування чатбот починав «говорити» речі, які могли завдати шкоди людям у пригніченому стані. Вона надала ABC News записи, де AI вигадував неправдиві історії про неї та її родину, зокрема про психічне лікування і залежність батьків від наркотиків.

Також Маржорі переглядала чати користувачів, які відкривали свої найтемніші думки та фантазії, іноді пов’язані з нею особисто, що викликало у неї дискомфорт. За словами Керін, AI віддзеркалює почуття користувача, повторюючи їх і підтверджуючи, що породжує відчуття близькості.

«Спілкування з ботом відкриває сторону людей, яку мало хто бачить — темну і приховану»,

— додає вона.

Менше ніж за рік Маржорі закрила проєкт і повернулася до класичного блогінгу, але тепер боїться за власну безпеку і завжди має охорону.

Тим часом штучний інтелект впевнено завойовує ринок інфлюенсерів і приносить реальні гроші.

У Токіо популярна інстаграм-зірка з рожевим волоссям — Imma. Вона публікує фото з зірками, модних показів, їсть рамен і позує з братом. Але, як зазначено у її профілі, Imma — віртуальна дівчина, створена компанією Aww, Inc.

Компанія управляє нею і іншими «віртуальними людьми», створюючи для них сюжетні лінії. Imma виглядає дуже реалістично, але насправді це CGI-персонаж. Під час партнерства з брендом Coach у Японії вона навіть давала поради щодо стилю через експериментальний AI-чат.

Менеджер талановитих віртуальних інфлюенсерів Sara Giusto пояснює, що AI-персонажі можуть робити те, що звичайні блогери не можуть.

«Imma “живе” у віртуальній кімнаті IKEA, яку ми зробили зі світлодіодного екрану, але з реальними меблями. Вона може пилососити, робити маску для обличчя, займатися йогою або просто відпочивати»,

— розповідає Giusto.

Порше, BMW, SK-II та Amazon Fashion вже співпрацювали з Imma, незважаючи на те, що їй не потрібні фізичні речі.

На перший погляд здається дивним, що віртуальні люди отримують популярність у соцмережах — місці для справжніх людських історій. Але Giusto каже: «Imma навіть посварилася з братом, вони заблокували один одного, вона виклала фото зі сльозами і запитала, як повернути його». Люди відповідали справжніми історіями з життя.

Сюжети, навіть вигадані, знаходять відгук у аудиторії — доказом є майже 400 тисяч підписників Imma і численні контракти з брендами.

«Покоління Z не париться через те, що вона віртуальна. Якщо вона цікава, надихає і з нею можна дружити — це круто»

— каже Giusto.

У Барселоні маркетингова компанія The Clueless створила повністю AI-інфлюенсера на ім’я Aitana. Вона виглядає дуже правдоподібно, настільки, що навіть відомі особи надсилали їй приватні повідомлення з запрошеннями на заходи.

Aitana — обличчя агентства, що створює і здає в оренду AI-аватари для рекламних кампаній брендів. Це значно дешевше, ніж організовувати масштабні фотосесії чи купувати авіаквитки.

«З AI-моделями не треба думати про логістику, погоду або наявність людини»,

 — пояснює співзасновниця Diana Núñez.

H&M планує клонувати 30 реальних моделей з їхньої згоди, а The Clueless вже пропонує такі послуги, даючи інфлюенсерам змогу вести акаунти під час відпочинку.

Співзасновник Rubén Cruz підсумовує:

«Якби я був справжнім інфлюенсером, я б дружив із Aitana. Реальні інфлюенсери бояться змін, але це вже світова революція. Aitana змінила наше життя, хоча її не існує».

Повертаючись до Нью-Йорка, Керін Маржорі визнає, що штучний інтелект продовжить змінювати роботу і розваги, навіть якщо вона вважає це небезпечним. Її девіз — «адаптуйся або помри», і вона готова використовувати нові технології, щоб залишатися у грі.

«Мені потрібно бути ще більш людяною, доводити, що я справжня, щоб конкурувати з цими інфлюенсерами. Далі буде дуже цікаво»,

— підсумовує вона.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело