LLM-моделі роблять людей менш розумними?

У 2025 році стало очевидно: мовні моделі (LLM) радикально змінюють підхід до навчання, креативу та вирішення щоденних завдань. Замість того, щоб вивчати код для створення, скажімо, Chrome-розширення, дедалі більше користувачів звертається до ШІ, отримуючи готовий продукт за кілька годин. Інструменти працюють, але знань залишається мінімум.

Домашні завдання з математики, листи, навіть креативні задачі — усе частіше делегується GPT, Claude чи Gemini. З’являється звичка до «швидких рішень» — з відмовою від процесу пізнання заради результату. Яка ж ціна цієї ефективності?

До LLM-гепи створення починалось з глибокого навчання. Тепер достатньо запиту в ШІ — і проект готовий. Створюється ілюзія компетентності. Але чи можна керувати, не розуміючи принципів? Чи можливо бути інженером без знань?

Є ризик — незабаром ШІ працюватиме автономно, а людина стане просто «обгорткою», що натискає кнопки. Уже зараз моделі демонструють вражаючу самостійність. Хто ж головний — машина чи людина?

Історичні паралелі

Навігація, калькулятори, друкарські машинки, шахові комп’ютери — усі ці винаходи змінювали правила гри, але не відбирали здатність думати. Калькулятори не скасували арифметику. Шахові програми не позбавили стратегії. А от LLM справді витісняють мислення з процесу.

У програмуванні ситуація загострюється: додатки будуються без розуміння їхньої внутрішньої логіки. Це вже не просто абстракція — це повне виключення мислення. Люди дедалі частіше обирають «зробити і здати», а не «вивчити й реалізувати».

За і проти делегування ШІ

Мінуси:

• Людина стає надбудовою до ШІ.
  
  

• Якщо ШІ не виросте швидко — знання втрачено.
  
  

• Продуктивність ≠ унікальність: відсутній захисний бар’єр.
  
  

• ШІ не генерує нові ідеї — лише міксує старе.
  
  

Плюси:

• Швидкість роботи — у 5 разів вища.
  
  

• У швидкому світі краще діяти, ніж чекати.
  
  

• У «короткій гонці» виграє «заєць», не «черепаха».
  
  

ШІ як тьютор

Ідеальний сценарій — ШІ як помічник і наставник. Він пояснює, спрямовує, але не вирішує все замість людини. Це зберігає навички, підтримує мислення й продуктивність. Але потрібна самодисципліна — мотивацію ШІ не замінить.

Баланс чи деградація?

Повне делегування загрожує «всиханням» ментальних м’язів. Зникає здатність мислити, аргументувати, приймати рішення, працювати довго. Вирішення — у балансі. Деякі речі потрібно залишити собі: системне мислення, глибока рефлексія, довгострокові завдання. Їх не виконає жоден GPT.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело